Контрольна робота. Відомості з синтаксису та пунктуації. Речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами, складне речення.

кличного відмінка однини та називного множини

знахідного відмінка

називного відмінка

родового відмінка

Може, в тих хащах і заростях причаїлися дикі звірі, гадюки й слони?

Він все має чути, вбирати, акумулювати в собі.

Терпко пахло грушами, повіви вітру доносили з лугу запах пізнього дрібноцвіту.

Його цікавить не тільки дотепне, образне, комічне, а часом дошкульне, сповнене сарказму слово.

Він все має чути вбирати акумулювати в собі

Для письменника все має вагу рядок давньої народної пісні чи сторінка літопису твір художньої чи наукової літератури. 

Його цікавить не тільки дотепне образне комічне а часом дошкульне сповнене сарказму слово.

Фах письменника дуже складний і відповідальний.

Погода можливо погіршиться

У нашому житті все можливо

Ви підкажете мені можливу реальну історію

Нехай можливе стане реальним

Бутьку було приємно слухати пісню сина.

Повій вітре на Вкраїну.

Чому ви не хочете наздоганяти інших.

Далека дорога чекала усіх подорожуючих.

звертаннями

вставними

узагальнювальними

однорідними

Ліс якусь хвилину стояв нерухомо

Лагідно світить сонце, голубіє небо, стоять у барвистих шатах дерева.

Полохливий заєць пригинає вуха, витріщає очі і поринає в море лісових звуків.

Поблискують черешеньки в листі зелененькім.

Отже, що тут говорити і сперечатися.

Звісно, хлопцям не було чого боятися.

Відспупати нам, по-перше, пізно, а, по-друге, немає підстав.

Запалав наш вогник , на щастя, полум'ям привітним і незлим.

Зерно і камінь, суша і вода достойні бути зображені на картині.

Була весна весела, щедра, мила.

Мавка йде до калини, ламає червоні кетяги ягід.

Все бачить співець в широкім роздоллі: і море, і небо , й красу світову.

Мама співає дитині першу пісню, відводить уперше до школи.

Лагідно світить сонце, голубіє небо, стоять у барвистих шатах дерева.

З берега на берег можна перебратися баржами. човнами.

Поверніть мене до класу срібним покликом дзвінка.

із звертанням

із вставним словом

із однією граматичною основою

із декількома граматичними основами

словосполучень

простих речень

вставних слів

звертань

Шелестить береза і річка тихенько шумить.

Розфарбувала Оленка нарешті малюнок.

Весна яскраво розмалювала сад і поле.

Можливо буде сьогодні дощ чи сніг.

тополі навколо

замітає домівки

тополі поснули; хуртовина замітає

тополі поснули; замітає домівки

Достигають смачні яблука сливи.

Вогнище палає і роса блищить.

Листя повільно падало вітер завивав.

Я дивлюся і радію.

У зоопарку на жаль не побачиш як красиво злітає табунець рожевих фламінго.

Проте тут можна спостерігати характерний танок птахів.

У такий спосіб на волі вони здіймають мул і виловлюють молюсків рачків збирають водорості.

  Ходять фламінго басейном і кумедно дріботять ногами.

Звикло здавна євшан-зілля до свободи та привілля.

  Опівночі айстри в саду розцвіли умились росою вінки одягли.

 Материнка і сокирки і дзвіночки й васильки все підходить на вінки.

У саду троянда красувалась в платті з оксамиту і парчі.

Доброго ранку люба Мар'янко!

Ти зрозумій Маріє я твій друг.

 Друже мій єдиний де ти?

 То як вам земляки живеться?

Скрізь лежить білий сніг: на озепі, річці, ставку.

Зимове сонце з'явилося на мить, і заховалося за хмарами.

 Засніжені поля луги сплять глибоким сном.

  І ліс і поле одягли срібні шати.

Підметами

 Присудками

Додатками

 Обставинами

Люди кажуть, що весна буде ранньою.

Весна, гадаю, буде ранньою.

Ой, видно село, широке село під горою.

 Мені здається, що це я, що це ж та молодість моя.

Однорідні члени речення - це ті, які відносяться до різних членів речення.

Звертання – це слово чи сполучення слів, що називає того, до кого звернена мова (адресата)

Вставне слово є членом речення

 Кома не ставиться між однорідними членами, якщо вони з’єднані інтонаційно

 «Мене звуть Олена Пилипівна»,— сказала вчителька. (О. Іваненко.)

 «Три біди є у людини — смерть, старість і погані діти», — говорить народна мудрість.

 Пророчо звучать слова Кобзаря: «І чужого научайтесь, і свого не цурайтесь...»

  Я всіх питав із щирою душею «Яку ви любите найбільше мову?»

І всі відповідали «Ту, що нею співала рідна мати колискову». (Д. Білоус)

“Діду, здрастуйте!” сказав я йому, спинившись. (О. Довженко.)

 Підвівши голову, боєць запитав “Де санпункт?” (О. Гончар.)

  “Чи воли, бабусю, говорять?..” питає Чіпка в Оришки. (Панас Мирний.)

"Яка ти розкішна, земле"  думала Маланка.

 «Ось я йду!» — обізвалась Зима (Леся Українка).

Дивуюсь, радію, у серця питаю: «Скажи, віще серце, чи скоро світ буде?»

«Тату, гляньте — лев», — шепочу я батькові.

Вузька стежка

Стежка вивела

Вивела на галявину

 речення з кількома підметами та присудками

 речення з кількома граматичними основами

речення з кількома словосполученнями

 речення з кількома закінченими думками

Марійко ти хочеш бути письменницею?

Так хочеться зробити тебе кращою моя країно.

Нехай тобі моя доню насниться дивовижний світ Задзеркалля.

Нам усім потрібно шукати спільну мову друзі.

висловлювання певної особи;

це чуже мовлення, передане дослівно, без змін;

приблизно передане висловлювання певної особи.

головні члени

другорядні члени

однорідні члени

У житті важливо мати захоплення.

Необхідно себе шукати.

Любов і турбота важливі в стосунках.

Справжня дружба приносить щастя.

До речі, ми завтра їдемо на екскурсію.

У вас може, є щось цікаве почитати?

Сьогодні все падає з рук як, навмисне.

Українська мова безсумнівно, необхідна в усіх сферах життя.

вираження ставлення мовця до сказаного

завершення думки

вираження основної думки речення

ускладнення