Контрольна робота №2 з теми: "Відомості з синтаксису й пунктуації"

А  прийшов до хати, електронне табло, футбольний матч

Б  високо в горах, зелений килим, за хатою

В  зошит і книжка, комп'ютерні ігри, іду швидко

Г  падає сніг, холодна роса, живу далеко

А  На незабудці бринів рудий джмелик.

Б  В'їжджає в степ червоне літо на незагнузданім коні.

В  З-поміж хмар переблискує місяць.

Г  Дерева в лісі нагинало до самої землі.

А  Мороз уночі намалював квіти на холодному склі.

Б  Пролетіли гуси над долиною, над калиною.

В  Вітер з моря розносив прохолоду.

Г Дітям подарували книжки й фотоальбоми.

А  Теплом дихала земля.

Б  У гаю весело щебетали пташки.

В  Запам'ятав дідусеві слова.

Г  Земля дала мені крила.

А  Настали осінні, тихі та смутні дні, коли сонце світить і не гріє.

Б  Я пригорнусь до тебе піснею і яворами, золотими крильми пшениці, тінявими ярами.

В  Намалюй, зимова нічко, білосніжні сни

Г  Хтось, може, винен перед ними.

А  Десь там матуся в обіймах втоми виходить зустрічать мене на шлях.

Б  Схилились вишні в розпачі німім і ронять цвіт весільний у ка­люжу.

В  Дзвенить у зорях небо чисте, палає синім льодом шлях.

Г  Повітря склом виблискує ламким, і тиша ніжно дзвонить над полями.

А  Засинає місто після праці під нічною ковдрою.

 Б   І земля, і вода, і повітря - все поснуло.

В  На воді лежали широкі темно-зелені листки латаття, а поміж них жовтіли 

    голівки лілей.

Г  Падала водяна лавина, розплющувалася об асфальт.

А  Осінь ходить по краю, та виганяє птиць із гаю.

Б  Сміються в сонці золотому річки, і села, і поля.

В  Осінній сад ще яблучка глядить, листочок-два гойдає на гілля­ках.

Г  Здрастуй, моя прадідівська хато.

А  Весь зелений степ і синє кругле небо заливало проміння гаря­чого,

золотого сонця.

Б Усе набуває особливого значення в цьому храмі зимового дня і порожня     

дорога в полях, і самотня тополя.

В Видатне минуле, розмаїття сьогодення, таємниче майбутнє усе підвладно

розуму людини.

Г Важко повірити, що на місці цього чарівного парку була тільки хата та

чумацька криниця.

А   Шумлять столітні дуби, тихо шепоче очерет навколо рукотвор­ного ставка

Б  І досі тут ростуть ровесники парку: дуб звичайний та червоний,

   тюльпанове дерево, модрина польська.

В  За легендою, колись давно в село прийшов бідний чоловік, і по­просив у  

   заможного господаря хліба.

Г  Майже три десятки великих, середніх і зовсім малих озер роз­кинулися на 

   просторах Волинського краю.