Контрольна робота з теми "Практична риторика" (тест)

А в Давньому Римі 1500 років тому;

Б в Стародавній Греції 2500 років тому;

В у Єгипті 1000 років тому;

Г у Китаї 2500 років тому.

А хто - звідки - чому - за якої умови;

Б що - про кого - як довго - з якою метою;

В хто - кому - чому - про що - де - коли;

Г звідки - що - хто - коли - чому.

А чарівність;

Б доброзичливість;

В обізнаність;

Г об′єктивність.

А людина, до якої звернена мова;

Б слухач, аудиторія;

В ініціатор діалогу;

Г учні класу.

А адресант;

Б предмет мовлення;

В умови успішного спілкування;

Г ступінь знайомства з аудиторією.

А обізнаність;

Б доброзичливість;

В артистизм;

Г упевненість у собі.

А вигляд;

Б голос;

В слух;

Г погляд.

А виступ перед аудиторією;

Б формулювання мети;

В збирання матеріалу;

Г репетиція.

А ...уміння говорити ясно, без ускладнень, надуманих образів.

Б ...здатність розглядати конкретні факти й явища, даючи їм чіткі наукові й політичні оцінки.

В ...наявність у виступі живих картин, які дають змогу не лише осмислю­вати почуте, а ніби сприймати почуттями — бачити, чути тощо.

Г ...логічна переконливість сказаного.

Д ...насиченість виступу новими фактами, актуальними проблемами.

А частина виступу, спеціально відпрацьована оратором лексично, стилістично тощо;

Б спосіб закінчення виступу, коли кожна наступна фраза емоційно підсилює попередню;

В частина виступу, яка полягає у роз’ясненні, витлумаченні подій та фактів;

Г розвивання, металізування, поглиблення раніше висловлених оратором думок.

А до ораторського підстилю публіцистичного стилю;

Б до науково-навчального підстилю наукового стилю;

В до белетристичного підстилю художнього стилю;

Г до розмовно-побутового стилю.

А Теорія, мій друже, сіра, зеленим є лиш дерево життя.(Г.Гейне.);

Б Цитування – дослівне передавання чужого висловлювання.(З підручника.);

В Древо мислі вродило – цитати, цитати, цитати.(Л. Костенко.);

Г Молодим оратором рекомендується не топити в цитатах власні думки.(З посібника.)

А Демосфен та Цицерон;

Б Михайло Ломоносов та Георгій Кониський;

В Феофан Прокопович та Григорій Сковорода;

Г Іларіон та Кирило Туровський.

А основний шлях, завдяки якому через мовлення інформація 

   доходить до слухача;

Б роз’яснення, тлумачення, інтерпретація подій та фактів;

В основна галузь роздумів оратора, у межах якої він добирає явища та факти, що розглядаються у виступі; 

Г уміння оратора виступати без підготовки.

А насиченість виступу новими фактами, актуальними проблемами;

Б смислова прозорість виступу, що забезпечує його зрозумілість, доступність у засвоєнні слухачами;

В якість мовлення, що відбиває здатність оратора спонукати слухачів до творчої діяльності;

Г якість мовлення, яка полягає в його мелодійності, плавності, інтонаційній виразності.

А добродушне осміювання чиїхось вад; 

Б різке висміювання чогось негативного;

В особливо дошкульна викривальна насмішка, що виявляє ненависть і презирство до зображуваного;

Г приховане глузування, засноване на називанні супротивного, коли про щось говориться ніби в позитивному плані, але підтекст засвідчує протилежне.

А завжди тими самими словами;

Б щоразу варіюючи їхнє мовне оформлення;

В пропонуючи слухачам повторити їх хором;

Г пропонуючи слухачам їх записати.

А логос;

Б інвенція;

В етос;

Г топос;

Д пафос.

А парламентської;

Б академічної;

В соціально-побутової;

Г судової;

Д церковно-богословської.

А соціально-політичної;

Б академічної;

В соціально-побутової;

Г академічної;

Д судової.