Підсумкова діагностувальна контрольна робота за рік.

місяць виглядає, ніжне сонечко, міцні руки;

золота сережка, летять години, гострий розум;

ласкава мама, ласкаве сонечко, тепла ковдра;

крила мрії, залізна воля, гостре слово.

старий зошит – молодий зошит, важко працювати – легко працювати, працювати вранці – працювати ввечері;

тиха погода – вітряна погода, глибока річка – мілка річка, щира людина – лицемірна людина;

глибока думка – мілка думка, черства людина – чуйна людина; старий дуб – новий дуб.

терен, ожеледь, перелісок, зайчик;

швидко, кріт, мрійник, знання;

путь, мудрість, степ, праворуч;

степ, повість, стіл, поні.

а, і, н, е, р, ї

а, о, у, и, і, е

 і, п, о, ї, я, щ

у, и, й, і, ї, я

юний, сюжет, Юрій;

юність, матір’ю, бюджет;

ювілей, рюкзак, помию;

пошию, Юля, в’юнець.

б, п, в, м, ф

д, т, з, с, ц, л, н

к, п, т, ф, х

а, б, в, г, д.

вчат..ся, біл..ший, брин..чати;

вуз..кий, скрин..ці, мен..ше;

їдал..ня, русал..чин, Хар..ків;

річен..ці, промін..чик, зган..бити.

осін...ій;

клітин..ий;

кам’ян..ий;

ураган..ий.

біля школи;

сонячний день;

квіти і трави;

ранок розпочався;

весело гратися.

означення;

обставина;

додаток;

присудок.

усі члени речення, крім головних.

члени речення, що становлять граматичну основу.

члени речення, які рівноправні між собою, стосуються одного й того самого слова в реченні, виконують однакову синтаксичну роль і відповідають на те саме питання.

слова, що називають того, до кого звертаються.

тире;

двокрапку;

лапки;

крапку з комою.

однорідними членами речення;

звертаннями;

вставними словами;

прямою мовою.

У кімнаті здається нікого не було.

Я на жаль ніколи не був на морі.

На щастя і любов я маю право.

Нам з тобою мабуть по дорозі.

Дай мені крила Україно!

Горнусь до тебе Україно!

Благослови мене рідна земле як мати в дорогу.

Розпрягайте хлопці коні та лягайте спочивать.

Весна зупинилась над кручею і плачуть останні сніги.

Вiдбились зорi у водi летять до хмар тумани.

Із серця виросла калина над хвилями Днiпра злетiла пiсня журавлина.

Хтось стиха завiв пiсню до нього пристав ще один голос.

Навшпиньках пiдiйшов вечiр, i засвiтив зорi.

Земля гуде, i ридають дерева.

До землi ти голову притулиш, i матiр’ю тихенько назовеш.

Сiї гори стоять одвiку, i стоятимуть довiку. 

 Я люблю зиму сказала дiвчинка бо в сiчнi в мене день народження

 Недаремно каже прислів’я Один серпневий день рік годує

Я запитав Батьку, що таке людська байдужість

Тарас заплескав у долоні і закричав А он наша хата А он наша хата

слово, що вживається жителями певної території;

різновид прямої мови, що передає розмову двох або кількох осіб;

чиясь мова, передана від імені автора у формі складного речення;

слова, які називають того, до кого звертаємось із мовленням.

вставними словами;

реплікою;

ремаркою;

прямою мовою. 

… i пригинав до землi дерева.

… i здiймав на дорозi куряву.

… i починав накрапати дощ.

… i розганяв чорнi хмари.

радиться [ра̀дитьс’а]

п’ять [пйат’]

боягуз  [боагу̀з]

тьмяний  [т’мйа̀ний ]

голос, зошит, доброта, кропива;

Європа, тато, намет, тістечко;

коліно, ескіз, гусеня, метеор;

удача, лід, гай, весна.

мідь, авіатор, береза, вода, шабля;

друг, зілля, криниця, мороз, вітер;

любов, прізвище, сторінка, щука, їжак;

в’яз, горобина, граб, дуб, тополя.

кіс…лява риба;

чес…не слово;

пес…ливий голос;

хвас..лива людина.

пішов в театр; Ольга і Йосип;

плавала у океані; хто й як;

жила в Італії; батики і діти;

працював у Угорщині; на траві і квітах.

росказати, сносити, пресісти;

безхитрісний, зшити, прірва;

беспечний, зтерти, пригірок;

роздати, сгадати, придовгий.

Горе, горювати, горенько, загорювати.

Горе, горіти, горище, загорнути.

Будинок, будувати, будити, будівництво.

Літо, літа, літом.