кримінологія

антропологи Топінард і Р. Гарофало (1885 р.);

Ш. Монтеск’є і Ч. Беккаріа (1761 р.);

К. Маркс і Ф. Енгельс (1850 р.);

Епікур і Платон ( V – III ст. до н. е.).

юридична наука, яка вивчає механізм учинення злочинів;

прикладна наука, яка вивчає злочинність та її основні

характеристики;

соціолого-правова наука, яка вивчає злочинність, особу злочинця, причини та умови, а також заходи профілактики злочинів;

галузь кримінального права.

розгляд основних положень науки кримінології;

викладення загальнотеоретичних положень кримінології;

розгляд, упорядкування та розподіл усіх проблем, що вивчаються кримінологією;

Загальна та Особлива частини.

вчення про злочинність, особу злочинця і її жертву, причини і умови, а також заходи і методи запобігання злочинності;

викладення загальнотеоретичних положень кримінології;

розгляд, упорядкування та розподіл усіх проблем, що вивчаються кримінологією;

Загальна та Особлива частини.

кримінологічну характеристику різних видів і груп злочинів: корисливої й насильницької злочинності, професійної й організованої, рецидивної, економічної, злочинності неповнолітніх, тощо;

теоретичні основи і поняття кримінології, злочинність, причини і умови злочинності, особу злочинця і механізм злочинної поведінки, методику кримінологічних досліджень і профілактики злочинності;

кримінально-правове походження науки кримінології;

методику кримінологічних досліджень і профілактики злочинності

група найбільш небезпечних злочинів;

сукупність злочинів проти держави;

зареєстрована злочинність;

прихована злочинність

суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність) вчинене суб’єктом злочину

соціально-правове, відносно масове, історично мінливе, суспільно небезпечне явище, що складається з сукупності злочинів та осіб, які їх вчинили, на території держави за певний час і характеризується кількісними і якісними показниками

вчинення злочинів переважною кількістю мешканців того чи іншого регіону;

сукупність злочинів та осіб, які їх вчинили на території країни;

кримінологічна категорія, що показує зміни у стані, структурі, характері та географії злочинності протягом певного періоду;

загальна тенденція злочинності за 10 років;

показник зміни структури злочинності

кримінологічна категорія, що показує зміни у стані злочинності протягом певного періоду.

природна, проміжна, штучна

прихована, відома, не зареєстрована

реальна, прихована, змішана

визначена, не визначена, не відома

ім’я та прізвище людини яка вчинила злочин;

сукупність усіх криміногенних якостей, які обумовили злочинну поведінку;

сукупність соціально значущих ознак, властивостей, зв’язків особи, яка вчинила злочин, у поєднанні з іншими не особистісними умовами і обставинами, що вплинули на її злочинну поведінку

темперамент злочинця і його звички

негативні явища, що не породжують злочинність, але й не перешкоджають її існуванню у суспільстві;

явища, які суттєво впливають на злочинність

негативні явища, які породжують злочинність як свій безпосередній наслідок

зв'язок між умовою і обставиною

фактори, що об’єктивно сприяють скороченню злочинності

явища, які суттєво впливають на злочинність

це фактори, які самі не породжують злочинність та їх вплив, а іноді й вплив наслідків їх розвитку виражається у тому, що вони об’єктивно сприяють злочинності, полегшують її існування

негативні явища, які породжують злочинність як свій безпосередній наслідок

вплив на причини злочинних проявів та їх умови;

вплив на негативні обставини безпосереднього соціального оточення (мікросередовище) особи, що формують мотивацію злочинної поведінки;

систематичне виявлення і аналіз явищ, процесів, факторів, ситуацій, що сприяють злочинам

вплив на особу, здатну завдяки громадському способу життя скоїти злочин або продовжити злочинну діяльність

використання різноманітних форм, методів і засобів профілактики, спрямованих на злочинність і фактори, що її обумовлюють;

сукупність державних органів, громадських організацій та громадян, які цілеспрямовано здійснюють управління, планування і виконання профілактичних заходів, мають у зв’язку з цим відповідні права і несуть відповідальність за кінцевий результат;

використання форм, методів і засобів профілактичної діяльності, розроблених та рекомендованих наукою;

сукупність органів та установ, які здійснюють профілактичні заходи

особа правопорушника та умови її формування;

злочинність, як соціальне явище та її детермінанти

державні органи, установи, громадські організації і формування та їх представники, а також окремі громадяни;

правоохоронні органи

одна з функцій кримінології;

судження про майбутній стан злочинності;

система знань про майбутній стан злочинності;

процес отримання та аналізу інформації з метою визначення майбутнього стану злочинності.

система негативних соціально значимих властивостей, зв’язків і відносин, які поєднані із зовнішніми умовами та обставинами характеризують людину винну у вчинені злочину;

людина або певна спільнота людей у будь-якій формі їхньої інтеграції, яким заподіяний злочином моральний, фізичний або матеріальний збиток;

біологічні або психіатричні властивості;

вчення в кримінології, що містить сукупність знань про жертву.

підвищена здатність через ті або інші обставини ставати жертвою злочину;

сукупність конкретних життєвих обставин внаслідок якої пришвидшується процес віктимізації;

система негативних соціально значимих властивостей, зв’язків і відносин, які поєднані із зовнішніми умовами та обставинами характеризують людину винну у вчинені злочину;

сукупність причин формування особи з підвищеними віктимними якостями

цілеспрямований процес розробки плану, в якому на основі цілей і завдань боротьби зі злочинністю окреслюються шляхи й засоби їх досягнення, нормативне, інформаційне, організаційне, методичне та ресурсне забезпечення на визначений термін;

діяльність, що дозволяє зробити систему профілактики злочинів раціональною, системною, ефективною;

колективне складання плану як за колом учасників, так і за колом його виконавців

це різновид управлінського рішення, поданого у вигляді системи взаємопогоджених і взаємопов’язаних заходів, які потрібно здійснити у встановленій послідовності та визначені строки з метою досягнення поставлених цілей.

спеціальна діяльність спрямована не лише на окрему людину, а й на її мікросередовище;

здійснення заходів щодо виправлення і перевиховання особи, чия поведінка відхиляється від моральних та правових норм, але ще не стала злочинною;

забезпечення усунення соціалізації особи і тим самим недопущення вчинення нею злочину;

діяльність спрямована на перевиховання осіб, які знаходяться у місцях позбавлення волі.