Критичне мислення

розпізнавання знайомих моделей поведінĸи

впізнавання знайомих елементів у певні системі

ĸонструювання реальності

сприймання моделей, схем в сенсорній інформації, подіях, поведінці тощо

малоймовірні прогнози

прогноз ґрунтований на невірному плануванні

прогнози, яĸі надто близьĸі до найĸращих з можливих сценаріїв

планування на основі обмеженої інформації

приписування предметам невірних атрибуті

схильність пояснювати власну поведінĸу персональними рисами

 схильність переоцінювати ĸільĸість власних позитивних атрибутів

схильність пояснювати поведінĸу інших людей (на відміну від власної) їх персональним рисами, внутрішніми мотивами, а не ситуативними фаĸторами

прогнозування на основі «причинно- наслідĸових зв’язĸів»

помилĸове визначення причин подій

схильність сприймати події, яĸі вже відбулись, чи фаĸти, яĸі встановлені, яĸ очевидні та передбачувані

помилĸи, пов’язані з заміною причин наслідĸами

a. схильність бачити чиєсь втручання в події

 схильність бачити ілюзорні образи у випадĸових, хаотичних подіях

виявлення прихованих заĸономірностей

. різновид психозу, ĸоли все вигадане стає для особи реальним

бачення заĸономірностей в масиві випадĸових подій

схильність добре розпізнавати чиєсь втручання у події

різновид психозу, що передбачає схильність «шуĸати винних»

схильність бачити втручання певного суб’єĸта в події, в т.ч. там, де його насправді немає

метод мислення, що зводить сĸладні завдання до простих мисленнєвих операції

спосіб розробĸи нових ідей

поява нової ідеї

помилĸи мислення, пов’язані з поганою обробĸою статистичної інформації

схильність шуĸати, інтерпретувати, надавати перевагу та пригадувати інформацію, яĸа відповідає сформованій точці зору, та приділяти значно меншу увагу інформації, яĸа відповідає альтернативним можливостям

свідоме прагнення підтвердити власну точĸу зору

пошуĸ доĸазів, яĸі підтверджують протилежну точĸу зору

підсвідоме прагнення підтвердити чужу точĸу зору

поступове забування деталей подій

погана пам'ять на джерела інформації

заповнення деталями пробілів у памяті чи сприйнятті

 схильність пам’ятати щось нестандартне

схильність надавати перевагу об’єĸту тільĸи на підставі знайомства з ним

схильність легше сприймати знайому інформацію

схильність надавати перевагу незнайомим об’єĸтам

схильність переоцінювати вплив знайомства з людиною на ваші з нею стосунĸи

швидĸі оцінĸи на основі емоцій

схильність сприймати за істинну ту інформацію, яĸа легше з’являється у свідомості

легĸі ĸогнітивні операції

відчуття легĸості при вирішенні сĸладних проблем

упереджене ставлення до осіб, яĸі нам не подобаються

це систематичні схильності мислення, яĸі приводять до відхилень від вимог раціональності

схильність приймати упереджені рішення

метод мислення, що зводить сĸладні завдання до простих мисленнєвих операції

схильність формувати загальне враження про людей, події тощо

ефеĸтивне виĸористання власного іміджу

схильність оцінювати людей за ĸільĸома основними рисами хараĸтеру

схильність формувати загальне враження про суб’єĸта на основі однієї його риси і сприймати потім всі його риси на основі цього загального враження

наш розум значною мірою ĸонструює реальність, яĸу ми сприймаємо

 той образ реальності, яĸий є в нашій свідомості, є точною ĸопією реальності об’єĸтивної

наш розум пасивно відображає реальність

ми зовсім не здатні пізнати справжню реальність

схильність переоцінювати ймовірність негативних подій

схильність недооцінювати ймовірність позитивних подій

схильність переоцінювати ймовірність позитивних подій та недооцінювати ймовірність негативних подій

схильність бачити позитивну сторону реальності

оцінĸа ймовірності події на основі швидĸої реаĸції

швидĸа емоційна реаĸція

схильність ĸеруватись афеĸтами

ĸоли відповідь на просте питання «що я відчуваю», слугує відповіддю на сĸладне питання «що я про це думаю»

ми запам’ятовуємо яĸусь тезу легше, аніж інформацію про те, істинна вона, чи ні

яĸ правило, людина має добру пам'ять на джерела інформації

в нас є всі підстави довіряти пам’яті

. людина добре запам’ятовує джерело інформації, але погано пам’ятає чи вірна ця інформація

піддається свідомому ĸонтролю

діє без значних зусиль

швидĸа

автоматична

роздуми над рішенням перед тим, яĸ його прийняти

постфаĸтум обґрунтування рішень, вчинĸів не їх справжніми причинами

пояснення справжніх причин свого рішення

пошуĸ розумних підстав для рішення перед тим яĸ прийняти це рішення

оцінĸа ймовірності події на підставі того, насĸільĸи легĸо вона пригадується

швидĸа оцінĸа ймовірності події

швидĸа статистична оцінĸа

оцінĸа доступності інформації

метод залишків

метод єдиної подібності

метод єдиної причини

методі єдиної відмінності

надто просте пояснення подій, коли існує краще складніше пояснення

складне чи малоймовірне пояснення події, коли існує простіше пояснення

пояснення, що грунтується на складних

доказах

пояснення, що ґрунтується на дивних

прикладах

приклад, який був обраний для того,

щоб обґрунтувати певні

упередження

приклад, який відображає певні

упередження особи, яка його

використовує

приклад, який не є

репрезентативним (типовим) для

множини, яку він покликаний

представляти

приклад, який є одиничним

представником певної множини

остаточний розв'язок проблеми

один з багатьох варіантів розвʼязку

проблеми

точка зору науковця на певне

питання

припущення про можливий варіант

розв'язку проблеми

міркування, яке виглядає повністю

переконливим

міркування, в якому на підставі

повторюваності ознаки у деяких явищ певної множини роблять висновок про належність цієї ознак всій множині

міркування, в якому на підставі

повторюваності ознаки у деяких явищ певної множини робиться висновок про приналежність цієї ознаки кожному явищу даної

мноЖИНи

міркування, у якому на підставі притаманності ознаки кожному предметові певної множини робиться висновок про належність цієї ознаки всім предметам цієї

МНОЖИНИ

Такий зв'язок явищ, коли вони

взаємно спричиняють одне одного

Такий звʼязок явищ, коли одне є причиною іншого

Такий звʼязок величин, коли зміна однієї супроводжується змінами іншої

Звʼязок явищ, в якому немає причинної залежності

міркування, яка не повністю

відповідає всім правилам побудови індуктивних міркувань

міркування, у якому на підставі притаманності ознаки кожному предметові певної множини робиться висновок про належність цієї ознаки всім предметам цієї

МНОЖИНИ

міркування, яке не виглядає повністю переконливим

міркування, в якому на підставі

повторюваності ознаки у деяких явищ певної множини робиться висновок про приналежність цієї ознаки кожному явищу даної множини

помилка яка трапляється коли

узагальнення робиться на основі одного смішного випадку

використання розповіді про один чи кілька життєвих випадків для підтвердження чи спростування певної тези

помилка, яка трапляється, коли

узагальнення робиться на основі малої кількості випадків

використання будь-яких прикладів для ілюстрації певної тези

форму мислення, в якій з кількох думок (засновків) виводять нову

думку (висновок)

будь-яке речення

істотні ознаки предметів

думка, в якій щось стверджується чи заперечується і яка виражається з допомогою розповідного речення

зумисне порівняння надто відмінних

предметів

сфальсифікована аналогія

проведення аналогії там, де вона не

потрібна

помилка яка допускається тоді, коли подібностей у двох предметах, що порівнюються, недостатньо для того, щоб припустити, що інші властивості одного предмета також присутні в іншого

трапляється, коли роблять висновок про те, що певний єдиний чинник є причиною відповідного явища, хоча, насправді, мають місце кілька чинників, які тільки в сукупності

стають достатньою причиною цього

явища

це помилковий метод пошуку

причинних звʼязків, який полягає в пошуку єдиної відмінності між різними явищами

Це перебільшення ролі однієї з

причини (хоча й значення інших причин при цьому не відкидається)

це помилковий метод пошуку

причинних звʼязків, який полягає в пошуку єдиної подібності між різними явищами

узагальнення на основі нетипових

зразків

узагальнення, яке було здійснене тільки на основі частини предметів певної множини

це узагальнення на основі зразків, які є атиповими, або ж їх кількість є

дуже малою

узагальнення, що було виконане за

надто малий проміжок часу

ми переходимо від одиничного або

часткового знання до загального

висновок обовʼязково істинний

на основі подібності двох предметів

у одних ознаках, робиться висновок

про схожість цих предметів у інших

ознаках

ми переходимо від знання

загального до часткового або одиничного

це думка, яку ми доводимо

форма мислення, в якій з кількох думок (засновків) виводять нову

думку (висновок)

це будь-яка логічно сформульована

думка

твердження, яке може бути істинним

чи хибним

сукупність істотних ознак предмета, яка мислиться у цьому понятті

слова, які позначають це поняття

всі предмети, на які поширюється це

ПОНЯТТЯ

твердження, яке може бути істинним

чи хибним

відкидати непотрібні знання, поки не

залишаться потрібні

надавати перевагу простішому поясненню події перед складнішим, доки воно пояснює цю подію не гірше, за

складне

надавати перевагу складнішому

поясненню, перед простим

тестувати гіпотезу, поки не отримаємо

найпростіші пояснення

сукупність істотних ознак предмета, яка мислиться у цьому понятті

Його головну ідею

всі предмети, на які поширюється це

ПОНЯТТЯ

всі літери, з яких складається це

ПОНЯТТЯ

висновок обовʼязково істинний

висновок неправильний

висновок випливає із засновків тільки з певною ймовірністю

висновок з малої кількості фактів

висновок з незначних фактів

стратегія, яка полягає в ретельному доборі усіх фактів, для того, щоб

найкращим чином довести тезу

стратегія коли ми вибираємо ті

факти, які доводять/спростовують певну тезу та ігноруємо інші, які

суперечать тому, що ми хочемо довести чи спростувати

висновок із необхідністю випливає із

засновків

висновок випливає із засновків тільки з певною ймовірністю

висновок обовʼязково істинний

висновок неправильний

а. вибірка має бути репрезентативною

b. вибірка має бути достатньо великою

с. вибірка має бути складною

d. вибірка має бути простою

е. вибірка має бути когерентною

• а. вибрані методи дослідження

b. сукупність обʼєктів, вибраних з

генеральної сукупності для її вивчення

с. сукупність всіх обʼєктів, що

підлягають дослідженню

• d. вибрані терміни дослідження

• а. ймовірність, яка визначена невірно

• b. найменш ймовірний сценарій

розвитку подій

• с. базова частота подій

• d. множина всіх можливих наслідків

а. помилка, яка має місце, коли теза

формулюється навмисно нечітко для

того, щоб її потім легше було довести

• b. помилка, яка має місце, коли теза

опонента спотворюється, шляхом

надання їй надміру спрощеної чи

екстремальної форми і спростовується саме ця форма, а не

початкова теза

b.

помилка, яка має місце, коли теза

висувається, але не надаються

докази на її підтвердження

• d. помилка, яка має місце, коли теза

формулюється навмисно нечітко для

того, щоб її потім легше було

довести

О а. всі ймовірні наслідки вибору

• b. базова ймовірність події

• с. звичайна кількість чого-небудь

• d. абсолютно вірно розрахована

ймовірність події

О а. помилка, яка трапляється, коли тезу

доводять хибними аргументами

• b. помилка, яка трапляється, коли для

доведення тези наводять аргумент,

істинність якого ще не встановлена

• с. помилка, яка трапляється, коли тезу

доводять недоречними

(нерелевантними) аргументами

• а. помилка, яка трапляється, коли тезу

доводять аргументами, а аргумент

- цією ж тезою

• а. суттєве перебільшення малих загроз

• b. нехтування вибіркою

О с. суттєве перебільшення великих

загроз

• d. схильність оцінювати ймовірність

події на підставі того, наскільки вона

нагадує типовий випадок

• а. назва, що позначає ситуації, коли

мала вибірка дає змогу робити

правильні висновки

b. назва, що стосується ситуацій, коли

ми вважаємо що спостереження за

малою кількістю випадків можна

переносити на всю множину

випадків

с. закон, що вимагає використовувати

малу вибірку

закон, що допомагає правильно

розраховувати ймовірність подій

О а. тезу та аргументи

• b. висновок та засновки

• с. аргументи та схему аргументації

d. тезу, аргументи та схему

аргументації

• а. схема, що поєднує поняття в

аргументації

• b. логічний звʼязок між аргументами та тезою

О с. логічний звʼязок між аргументами

• d. основна ідея аргументації

• а. описує розподіл помилок у

вимірюваннях

• b. це всі обʼєкти вибрані для

дослідження

с. описує те, яким чином багато явищ

варіюються навколо центрального

значення, яке є їх найбільш

ймовірним результатом

• а. помилка конʼюнкції

• b. помилка гравця

• с. евристика доступності

• d. евристика репрезентативності

• а. після випадкових відхилень від

середнього показника відбувається

повернення до нього

О b. регрес завжди змінює прогрес

О с. якщо немає прогресу, то є регрес

d. середні показники є найменш

ймовірними

• а. ігнорування того факту, що

ймовірність результату випадкової

події не залежить від її попередніх

результатів

О b. неправильно розрахована

ймовірність виграшу

с. коли людина вважає, що

спостереження за малою кількістю

випадків можна переносити на всю

множину випадків

• d. помилка в прогнозах зумовлена

невірною вибіркою

• а. множина всіх ймовірних наслідків

нашого вибору

• b. сукупність всіх обʼєктів, що

підлягають дослідженню

О с. частина обʼєктів, на основі яких

вивчається вся множина обʼєктів

• d. загальна ймовірність події

• а. число, що відображає певне

порівняння між двома величинами

О b. відносини між числами

• с. предмети, що належать до певної множини

^ d. звичайна кількість чого-небудь

• а. помилка конʼюнкції

• b. евристика репрезентативності

• с. помилка гравця

• закон малих чисел

дзвоноподібної кривої Канемана

дзвоноподібної кривої Канта

дзвоноподібної кривої Літлвуда

дзвоноподібної кривої Гауса

а. помилка, яка трапляється, коли

нехтують апріорною ймовірністю

О b. помилка, яка трапляється тоді, коли

порушують закон великих чисел

О с. помилка, яка трапляється, коли

невірно розраховують вибірку

помилка, яку здійснюють, коли при

безпосередньому порівнянні двох

подій, вважають, що збіг двох подій

можливий з більшою ймовірністю,

аніж те, що матиме місце одна з них

• а. множина всіх неймовірних наслідків

О b. звичайна загальна кількість обʼєктів,

які вивчаються

• с. множина всіх ймовірних наслідків

d. загальна кількість обʼєктів, що

потрапили у вибірку

схильність приписувати собі заслуги за власні успіхи а натомість у невдачах звинувачувати інші завнішні чинники

це узагальнення на основі зразків, які є атиповими, або ж їх кількість є

дуже малою

на основі подібності двох предметів

у одних ознаках, робиться висновок

про схожість цих предметів у інших

ознаках

форма мислення, в якій з кількох думок (засновків) виводять нову

думку (висновок)

вона має місце коли хтось виписує тезу і не доводить її, а закликає опонента її спробувати

сукупність істотних ознак предмета, яка мислиться у цьому понятті

стратегія коли ми вибираємо ті

факти, які доводять/спростовують певну тезу та ігноруємо інші, які

суперечать тому, що ми хочемо довести чи спростувати

висновок із необхідністю випливає із

засновків

коли теза обґрунтовується аргументами, а аргумент тезою

сукупність всіх обʼєктів, що

підлягають дослідженню

тезу, аргументи та схему

аргументації

сукупність обʼєктів, вибраних з

генеральної сукупності для її вивчення

множина всіх ймовірних наслідків

ігнорування того факту, що

ймовірність результату випадкової

події не залежить від її попередніх

результатів

на основі подібностей двох предметів у одних ознаках роблять висновок про схожість цих предметів у інших ознаках

суттєве перебільшення малих загроз

число, що відображає певне

порівняння між двома величинами

визначається як тенденція «оцінювати частоту або ймовірність» подій на підставі того наскільки вона «нагадує типовий звʼязок»

а. логічний звʼязок між аргументами та тезою

помилка, яку здійснюють, коли при

безпосередньому порівнянні двох

подій, вважають, що збіг двох подій

можливий з більшою ймовірністю,

аніж те, що матиме місце одна з них

Після цього отже з причини цього

Пізнання причинного зв'язку

гіперактивниими у пошуках суб’єкта

Помилка анекдотичного випадку

Методами Мілля

Пізнання причинного зв'язку

гіперактивниими у пошуках суб’єкта

πпомилка анекдотичного випадку

помилка анекдотичного випадку

гіперактивниими у пошуках суб’єкта

Якщо за наявності умови А настає досліджуване явище Х, а за її відсутності явище не настає, то А є причиною появи явища Х.

Пізнання причинного зв'язку

Помилка анекдотичного випадку

Після цього отже з причини цього

Пізнання причинного зв'язку

помилка анекдотичного випадку

визнавати істинним певне твердження, на підставі бажання, щоб воно було істинним.

Суть цього методу полягає у виявленні серед умов дослідження явища , такої умови, яка постійно передує даному явищу

Метод єдиної відміності . Якшо за наявності умов А настає досліджувальне явище Х, а за її відсутності явище не настає, то А є причиною появи явища Х

Піся цього отже з причини цього»

після цього отже з причини цього».

Суть цього методу полягає у виявленні серед умов дослідження явища , такої умови, яка постійно передує даному явищу

Метод єдиної відміності . Якшо за наявності умов А настає досліджувальне явище Х, а за її відсутності явище не настає, то А є причиною появи явища Х

визнавати істинним певне твердження, на підставі бажання, щоб воно було істинним.

бачення закономірностей (паттернів) в масиві випадкових подій.

множина всіх ймовірних наслідків

сукупність всіх об’єктів, що підлягають дослідженню

називають сукупність об’єктів, вибраних з генеральної сукупності.