Культура й духовне життя за доби української революції

УЦР

  Директорії УНР

 П. Скоропадського

 більшовиків

  П. Скоропадського

  Директорії

 Більшовиків

  УЦР

Директорії

 Більшовикам

Українській Центральній Раді

 П. Скоропадському

 залучення великої маси неписьменного населення до культурної діяльності

піднесення культурного життя після революції

 значні втрати української інтелігенції через фізичне знищення та еміграцію

тривалі бойові дії, відсутність політичної стабільності, часта зміна влади

  прагнення всіх режимів примусити культуру обслуговувати їх власні політичні інтереси

 ліквідація неписьменності більшості населення України

  панування Російської православної церкви в релігійному житті України

під час визвольних змагань «Просвіти» сформували п’ять піших, три кінні та одну артилерійську дивізію української армії

у червні 1921 р. було проголошено, що право участі у роботі «Просвіт» мають лише комуністи та комсомольці

«Просвіти» згуртовували людей, виходячи з їхніх бажань служити справі будівництва незалежної української держави

"Просвіти" активно займалися пропагандою відповідно на запити пануючого політичного режиму

народний

 антиосвітній

державницький

  антидемократичний

  Створення Товариства шкільної освіти.

 Українізація школи.

  Побудова принципово нової школи.

  Заснування українських гімназій.

  Переслідування вчителів українознавчих дисциплін.

Покровський собор у Харкові

Володимирський собор у Києві

Успенський собор у Почаєві

Троїцький собор у Новомосковську

 Львів, Харків

 Київ, Львів

 Кам’янець-Подільській, Київ

 Харків, Кам’янець-Подільський

  Української Народної Республіки доби УЦР

  Української Соціалістичної Радянської Республіки

 Української Держави П. Скоропадського

  Української Народної Республіки доби Директорії

 відновлення системи освіти, що існувала за царських часів, освіта українською мовою дозволялася в приватних школах

відкриття українських гімназій, проведення учительських з’їздів, заснування Київського народного університету

  основний акцент на ліквідації неписемності, ідеологізація освіти, половина шкіл існує з українською мовою викладання

 розбудова мережі українських гімназій, поступова українізація освіти, створення університету в Кам’янець-Подільському

Ханський палац у Бахчисараї

Ансамбль історичного центру Львова

Стара фортеця Кам*янець -Подільського замку

Резиденція Буковинських митрополитів у Чернівцях

 Іван Труш

  Осип Курилас

 Георгій Нарбут

  Олексій Шовкуненко

С.Васильківський

Г. Верьовка

Ф Кричевський

Г. Нарбут

М.Леонтович

Л. Ревуцький

створення Українського театру драми та опери в Києві;

Харківського міського театру

Маріупольського драматичного

Молодого театру у Києві

  за часів Директорії університети були ліквідовані, а на їхній основі утворювалися галузеві навчальні заклади, зокрема інститути народної освіти

 збільшення чисельності вищих і середніх спеціальних навчальних закладів супроводжувалося покращенням якісних показників роботи

  за часів Денікінського режиму до факультетських рад включалися представники студентства, кількість яких у радах дорівнювала кількості викладачів

 за більшовиків представники робітничого класу і трудового селянства приймались до вузів в першу чергу і без іспитів

 задля самореалізації талановитої молоді

задля перетворення його на засіб пропаганди

 задля підвищення культурного рівня громадян

  задля збільшення кількості мистецьких пам’яток

  Гадяч

  Глухів

 Суми

 Ромни

Економічних наук

 Природничих наук

Суспільних наук

 Філологічних наук

Українського народного університету

Українського державного університету