Лексикографія

розділ мовознавства , що вивчає словниковий склад мови;

розділ мовознавства , який займається теорією і практикою укладання словників;

розділ мовознавства, який вивчає власні імена й назви, їх історію, семантику, будову, основні закономірності розвитку.

розділ мовознавства , що вивчає способи творення слів;

орфографічний;

фразеологічний;

етимологічний

двомовних;

енциклопедичних;

одномовних;

лексичних.

орфографічний;

етимологічний

перекладний

«Лексикон» Памви Беринди

Одинадцятитомний «Словник української мови»

 «Лексис» Лаврентія Зизанія

«Лексис» невідомого автора

фразеологічний

орфоепічний

етимологічний

орфографічний

інформативну, нормативну;

комунікативну, номінативну;

мислетворчу, естетичну;

естетична, виховну.

це словник, який розкриває відомості про походження слів, первісне значення їх, подає найдавніші форми слова та відзначає звукові зміни, яких зазнавало слово у процесі свого життя;

це словник, який подає відомості про нормативне написання слів і їх граматичних форм;

це словник, у якому засобами рідної мови розкривається значення слова, відзначають граматичні і стилістичні особливості його, наводяться зразки вживання слова у кожному з наведених значень;

це словник, який інформує про правильну літературну вимову й наголошення слів, їх форм.

орфографічний;

фразеологічний;

орфоепічний;

етимологічний.

словники тлумачного типу, у яких зібрані слова, що недавно з'явилися в мові;

словники, які розкривають джерело походження слова;

словники, які вказують на джерело запозичення слова;

словники з переліком слів літературної мови з позначенням нормативного наголосу і з вказівкою на вимову.