Лексикологія

розділ науки про мову, який вивчає лексичне значення слова;

сукупність слів певної мови;

те, що слово означає.

орфографічного словника;

фразеологічного словника;

тлумачного словника.

У вирій відлетіло багато птахів;

Обриває вітер пелюстки печальні й розкида кругом;

Вуж через стежку повзе лісову.

місяць виглядає, ніжне сонечко, золоті руки;

золота сережка, летять години, гострий розум;

ласкава мама, ласкаве сонечко, тепла ковдра.

яблуко, зелений, голова;

листя, тин, пісня;

вухо, земля, крило.

лава, коса,поле;

підручник, кує, місяць;

балка, борщ, моторний.

привітний, ввічливий, відважний,чемний;

працьовитий, працелюбний, прямодушний;

іде, прямує, дибає, дріботить, бреде, чвалає.

палить, палає, палахкотить;

реве, виє, скиглить;

блистить, виблискує, світить.

початок – кінець, чорний – зелений, білий – золотий;

радість – горе, хороший – поганий, рідний – чужий;

важко – тяжко, м’яко – твердо, молодий – старий.

старий зошит – молодий зошит, важко працювати – легко працювати, працювати вранці – працювати ввечері;

тиха погода – вітряна погода, глибока річка – мілка річка, щира людина – лицемірна людина;

глибока думка – мілка думка, черства людина – чуйна людина; старий дуб – новий дуб.

бере;

веде;

дає

синонімами;

антонімами;

омонімом.