Контрольна робота. Лексикологія. Фразеологія 10-Б

сварити кого-небудь між собою

ніякий

нечесно наживатися

досвідчений

мати голову на плечах

два чоботи пара

допекти до живого

точити ляси

стати під вінець

затаїти зло

п'ятами накивати

як кіт наплакав

присудка

означення

підмета

додатка

побити носа;

побити тарілки; 

побити горщики

побити людину

орфографічних словниках; 

тлумачних словниках; 

підручниказ з української мови

фразеологічних словниках;

частини мови

діалектні слова

стійкі словосполучення

звуки мови

на протязі місяця

на рахунок цього

слідуюча зупинка 

зазнати поразки

Я думаю, що ми ще зустрінемося.

Я рахую, що майбутнє у нас є.

Я вважаю, що слід бути уважнішими.

Я переконаний, що не все так погано.

так

ні

запозичені;     

іншомовні;

застарілі;

неологізми?

поштар;

аспірант;

кур'єр;

водій.

яблуко;

хліб;

лікті;

камінь.

носа не показувати, нема живої душі;

зганяти зі світу, за тридев'ять земель;

живіт присох до спини, крихти в роті не було;

ворожити на бобах, вити вовком.

підмета;

присудка;

додатка;

означення.

Це просто осінь, осінь восени.

Ми ніби і мудріші, і багатші, але щасливих менше на землі.

І знову день печально і пророчо згорає у вогні.

На тлінну стеблиночку пам'яті нанизано вічність і мить.

ні в койому разі

суверенна держава

для любих цілей

дивне співпадіння

хапати за душу, давати прочухана

очей не відведеш, хоч голки збирай

ні за цапову душу, ні в сих ні в тих

горобцям дулі давати, бити байдики

Зі злої трави лихе й сіно.

Дурна мати - дурні діти.

Який пастух - така й череда.

Сова не приведе сокола.

лише підмета

лише присудка

будь-якого члена речення

хоробрий, сміливий

магістраль, шосе

казка, буденність

лікарський, лікарняний

приказки

афоризми

прислів'я

бігти

сміятися

плакати

червоніти

свіжий хліб

золотий браслет

пекти пироги

сидіти на шиї

Зачепити за живе, зривати маску, розплющити очі, перемивати кісточки.

Очей не відірвати, ні в казці сказати ні пером написати, хоч з лиця воду пий, писана красуня.

Брати на себе, укривати ганьбою, врізати дуба, допікати до живого.

Обливати брудом, гав ловити, розкривати рота, собаку з'їсти.

Пекти раків, пасти задніх, зуб на зуб не попадає, правити теревені.

Стояти на власних ногах.

Стояти на краю безодні.

Сидіти склавши руки.

Бігти стрімголов.

Скрутити собі в'язи.

Бити ключем.

Працювати як мокре горить.

Працювати не розгинаючи спини.

Бити по кишені.

Бити себе в груди.

А 3 Б 4 В 2 Г 7 Д 6

А 1 Б 4 В 2 Г 7 Д 6

А 3 Б 2 В 2 Г 7 Д 6

А 3 Б 2 В 4 Г 7 Д 6

А 3 Б 4 В 2 Г 6 Д 7

читати повість, стримано засміятися, перейти вулицю, довести додому;

кінець уроку, пекти картоплю, відчинені двері, чужа праця;

засипати вугілля, брати воду, говорити правду, гнути гілку;

читати по очах, пекти раків, з відкритим серцем, западати в душу.

народитися швидко;       

бути щасливим;

бути здоровим;   

бути розумним.

виконувати непотрібну роботу;

перебільшувати;

раптово;

дуже багато.

можна замінити одним словом чи сполученням слів

можна вилучити чи замінити будь-яке слово у фразеологізмі

кожне слово фразеологізму в реченні виконує окрему синтаксичну роль

весь фразеологізм є одним членом речення

фразеологізми найчастіше використовуються в розмовному та художньому стилях мовлення

значення фразеологізмів можна дізнатися з орфоепічного словника

пряме і переносне значення

омоніми, синоніми, антоніми

неологізми, історизми, архаїзми

діалектизми, неологізми

хрономенраж часу

офіційна особа

прейскурант цін

перша прем'єра

переживання

розмова

жаль

напад

контроль

товариство

халат

листок

Виконати наступним чином

приїду наступного місяця

вийду на наступній станції

хай зайде наступний клієнт

завдати шкоди

переказати кошти

матеріальне становище

невірний номер

однакові за звучанням, але різні за значенням

подібні за звучанням, але різні за значенням

різні за звучанням, але однакові за написанням

однакові за звучанням, але з протилежним лексичним значенням

які витіснилися з активного вжитку іншими словами

які вийшли із вжитку через зникнення понять, які вони називали

нові слова, що виникають у мові

які вживають мешканці певної місцевості