Фразеологізми

сварити кого-небудь між собою

ніякий

нечесно наживатися

досвідчений

мати голову на плечах

два чоботи пара

допекти до живого

точити ляси

стати під вінець

затаїти зло

п'ятами накивати

як кіт наплакав

побити носа;

побити тарілки; 

побити горщики

побити людину

яблуко;

хліб;

лікті;

камінь.

хапати за душу, давати прочухана

очей не відведеш, хоч голки збирай

ні за цапову душу, ні в сих ні в тих

горобцям дулі давати, бити байдики

Яблуко від яблуні недалеко падає.

Дурна мати - дурні діти.

Який пастух - така й череда.

Сова не приведе сокола.

Яка хата – такий тин, який батько – такий син.

Зачепити за живе, зривати маску, розплющити очі, перемивати кісточки.

Очей не відірвати, ні в казці сказати ні пером написати, хоч з лиця воду пий, писана красуня.

Брати на себе, укривати ганьбою, врізати дуба, допікати до живого.

Обливати брудом, гав ловити, розкривати рота, собаку з'їсти.

Пекти раків, пасти задніх, зуб на зуб не попадає, правити теревені.

Стояти на власних ногах.

Стояти на краю безодні.

Сидіти склавши руки.

Бігти стрімголов.

Скрутити собі в'язи.

Бити ключем.

Працювати як мокре горить.

Працювати не розгинаючи спини.

Бити по кишені.

Бити себе в груди.

народитися швидко;       

бути щасливим;

бути здоровим;   

бути розумним.

виконувати непотрібну роботу;

перебільшувати;

раптово;

дуже багато.

можна замінити одним словом чи сполученням слів

можна вилучити чи замінити будь-яке слово у фразеологізмі

кожне слово фразеологізму в реченні виконує окрему синтаксичну роль

весь фразеологізм є одним членом речення

фразеологізми найчастіше використовуються в розмовному та художньому стилях мовлення

значення фразеологізмів можна дізнатися з орфоепічного словника