Леся Українка. "Лісова пісня"(дія І)

на Волині

у Карпатах

на Буковині

у великому місті

весна

літо

осінь

зима

з Лукашем

з Мавкою

з Лісовиком

з Водяником

минати людські стежки, бо там немає волі

обходити людей, бо вони не щирі

уникати Лукаша, бо зрадить

тікати з лісу

кров'ю сестри

сльозами дерев

корисним зіллям

чарівним напоєм

очі, що весь час міняться

зелене волосся

гарний одяг

тихий голос

батьком

дідусем

братом

добрим духом лісу

грою на сопілці

красою

лагідними словами

історіями зі свого життя

побудувати хату

нарубати дров

вполювати звірину

наточити соку

що дівчину буде шукати дядько Лев

що Лукашу байдуже, з ким одружуватися

що він не збирається взагалі одружуватися

що Лукашу дівчину підшукає мати

про зорепад

про поцілунок Лукаша

про мить прощання з Лукашем

про схід сонця

що вони дуже гарні

що вони ясно-блакитні

що вони непрозорі

що вони чисті, як струмок