Ліна Костенко. "Маруся Чурай" (ІІІ розділ)

Слова якої пісні лунають у 2-му розділі роману?

Спогади Марусі у в’язниці – це художній засіб:

Про кого згадує Маруся: «Він там живе в степу за вітряками,

Один-один, одвик і говорить.  Лише димок із довжика роками

Курить собі у небо та й курить»?

Словами «Я не забуду, тату, вас ніколи.

                  Хоч як було, і голод, і зима, -

                  Спасибі вам…» Маруся дякує батькові за:

Слова «То як, Марусю? Полюбив? Такий?», «А він Бобренко. Він же не Чурай» промовляє:

Слова Гриця «Весілля знову мусимо відкласти.

                          Що зробиш, мила, як таке життя?» вказують на таку його рису характеру:

У словах «Моя любов, прогіркла й перестояна,

                    Вже скоро душу випалить мені» вжито такі художні засоби:

Про кого ці слова «Хто – за Богдана, хто – за короля,

                                   А він за тих, которії не проти»?

Словами «Одна статура в матері і доньки –

                    Обидві круглі, наче карахоньки» описано

Слова «В розмові я, сказати б, то не дуже.

                 А в пісні можу виспівати все» належать

Словами «Такий суворий, очі крижані…

                     А слово скаже – з пам’яті не викинеш.

                    А більш мовчить, не щедрий на слова.

                    Таке обличчя, зразу і не звикнеш, -

                  Різке, як меч. Тонке, як тятива» Маруся характеризує

У словах «Засміюся при всіх, а заплачу одна» вжито:

У фразі «А тих усіх, три тисячі, під Дубно

                   Ярема-князь добити наказав» згадується:

Слова «Нелегко, кажуть, жити на дві хати,

                 А ще нелегше - жить на дві душі!» належать