М.Куліш. "Мина Мазайло"

Харківщини

Черкащини

Полтавщини

Херсонщини

 Кирило-Мефодіївського братства 

митців «розстріляного відродження» 

 шістдесятників 

 Нью-Йоркської групи поетів 

 «Наталка Полтавка» І. Котляревського 

 «Украдене щастя» І. Франка 

 «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого  

 «Лісова пісня» Лесі Українки 

поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса. 

обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла. 

звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини. 

 приїзд дядька Тараса — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі. 

приїзд дядька Тараса — обурення тьоті Моті через український напис на вокзалі — поява діда-запорожця у мареннях Мини — звільнення з посади Мазайла 

Києві

Харкові

Полтаві

Донецьку

Мину звільнили з тресту «Донвугілля»

Мина вирішив брати уроки «правильних проізношеній»

Мокій вирішив давати Улі уроки української мови

дядько Тарас підтримав намір Мокія змінити прізвище на «Мазайло-Квач»

Мокій «збожеволів від укрмови»

прохання Рини до подруги, щоб та закохала в себе Мокія 

 раптовий приїзд дядька Тараса 

трагічність становлення української мови й зацькованого народу

 докази Мокія щодо того, що Уля — українка 

сатирична комедія

сатирична трагедія

сатирична трагікомедія

сатиричний водевіль

Рина

Лина

тьотя Мотя

дядько Тарас

Мокій

Уля

дядько Тарас

комсомолець Губа

дядько Тарас

тьотя Мотя

Мокій

Лина

мови

батьків та дітей

уміння відстояти власну думку

кохання та зради

Драму можна перекласти іншими мовами

У творі є декілька позитивних персонажів

У творі містяться досить прозорі натяки на облудність насильницької радянської українізації;

Фіаско для Мини можливе тільки в літературному творі, бо в той час більшовики підтримували перевертнів.

сатиричний водевіль

філологічний водевіль

 трагікомедія

трагедія

«міщанство й селянство»

«міщанство й українізація»

тема патріотизму

ставлення до рідної мови

П.Куліш

М.Куліш

Л.Курбас

І.Карпенко-Карий

Чіпка

Наталка

Мокій

Лукаш

Мотрона Розторгуєва

Мина Мазайло хоче змінити своє прізвище на російське Мазєнін.

Мина Мазайло хоче додати до свого прізвища загублену частинку Квач.

 Мина Мазайло звільняється з посади держслужбовця.

Мина Мазайло звертається до Улі закохати в себе Мокія.

Мокій закохується в Риту.

 Мокій шанувальник усього українського.

Мокій наймає вчительку «правильних проізношеній».

 Мокій хоче змінити своє прізвище на російське Мазєнін.

Київ

Калуга

Курськ

Харків

 за власним бажанням

за зміну прізвища

за систематичний і зловмисний злочин

за систематичний і зловмисний опір українізації

Уля

Рина

тьотя Мотя

Мина

її автор брав участь у створенні «Українського правопису»

молоді герої п’єси - студенти-філологи

сюжет твору насичений розмовами на філологічні (мовні) теми

у творі вживається термін «укрмова»

зневагу до мови

втрату суспільного ідеалу

байдужість до рідної історії

відсутність української національної ідеї

ідеологія і політика, яка пропагує національну винятковість та розпалює національну ворожнечу

цілковите заперечення всього загальновизнаного, повний скептицизм

соціальна група людей з обмеженими дрібновласницькими інтересами і вузьким кругозором, обивателі

один із драматичних видів, у якому дія розгортається природно, поєднуючи в собі і трагічні, і комічні прийоми

лірика

епос

драма

ліро-епос

 Київським театром Миколи Садовського;

«Березолем»;

Київським театром ім. Івана Франка;

українським театром корифеїв.

«97»;

«Патетична соната»;

«Мина Мазайло»;

«Народний Малахій».

Виявив себе як комсомолець-ентузіаст.

Розповсюджував заборонену літературу.

Усіляко прагнув відродити вітчизняне мистецтво.

Носив жовто-блакитний прапор.

Вона використовує українізацію для власних потреб

 міщанства

чистоти довкілля

історичної пам'яті

національної упередженості

українізації у 20-х роках

русифікації у 20-30-х роках

колонізації українських земель

об'єднання українських земель