Магія слова (Читання мовчки)

національна писемність виникла дуже рано;

національна писемність виникла досить пізно;

національна писемність виникла в дохристиянську добу;

національна писемність виникла раніше, ніж в інших братніх народів

Хай слово не покидає тебе!»;

«Тримай язик за зубами»;

«Тіпун тобі на язик!»;

«Ні пари з вуст!».

Слово — зброя

Слово може зцілити, а може й убити людину.

У недобру годину помовчати, а в добру сказати.

Слово — не горобець.

не вміли читати і писати;

вважали забобонними усякі письмові угоди;

«слово честі» було найвищим доказом непорушності висловленої обіцянки;

безмежно довіряли один одному.

словесними формулами;

спеціальними жестами;

писемним зобов’язанням;

обрядовими речами.

«Клянусь мечем»;

«Клянусь конем»;

«Клянусь серцем»;

«Клянусь батьками».

із прийняттям християнства;

за часів Київської Русі;

дохристиянської доби;

за часів козацтва.

в яку пору сказані;

як промовлені вони;

в чиї вуста вкладені слова;

скільки разів промовлені.

О. Афанасьев;

В. Скуратівський;

Т. Шевченко;

Я. Головацький.

магами;

шептунами;

речниками;

цілителями.

Лесі Українці,

І. Франку;

О. Гончару;

Т. Шевченку.

Ритуальне слово виконує духовну роль самоочищення і самолікування.

Сила слова безмежна.

«Слово» — витвір обдарованого й освіченого книжника.

Культивація високості і непорушності слова.