Мартин Боруля

іронію

гумор

сатиру

сарказм

експозицією

зав′язкою

розвитком дії

кульмінацією

зубожіння дворянства

 порядності і чесності як мірила людської гідності

збереження родових традицій

  історичної пам′яті

Чина, дворянства треба любить, а другої любові нема на світі!

Живи - не сумуй!

 Краще білий хліб, ніж чорний, краще пан, ніж хам!

Дворянство без розуму і без науки хліба не дасть.

Мартин Боруля подає апеляцію до суду – Степана виряджають на службу в місто – утеча Націєвського – Мартин Боруля спалює документи

Степана виряджають на службу в місто – Мартин Боруля подає апеляцію до суду – Мартин Боруля спалює документи – утеча Націєвського

Мартин Боруля спалює документи – Степана виряджають на службу в місто – Мартин Боруля подає апеляцію до суду – утеча Націєвського

Мартин Боруля подає апеляцію до суду – Степана виряджають на службу в місто – Мартин Боруля спалює документи – утеча Націєвського

Степана виряджають на службу в місто – Мартин Боруля подає апеляцію до суду – утеча Націєвського – Мартин Боруля спалює документи

 «Добре діло це повіреничество, єй-богу! Другого такого прибильного не знайдеш...»

  «Столоначальником буду, а потім, може, й секретарем, чин дадуть, женюся на багатій...»

 «...папаша, мамаша... треба так казать, як дворянські діти кажуть...»

 «Краще жить на світі щасливим мужиком, ніж нещасним паном»

 віддав Омелькові на цигарки

 розірвав і розвіяв по вітрі

спалив у печі

сховав у скриню для кращих часів

розмовляти вдома французькою мовою

розвести голубів та павичів

довго спати, хоч це і нудно

пити та їсти тільки з кришталевого посуду

Мартин-просить благословити дітей до шлюбу. Гуляницький- працює повіреним в обох ворогуючих сторін.

Націєвський-тікає із власних заручин. Трандалєв-спалює папери про дворянство

Мартин - спалює папери про дворянство.

Гуляницький- просить благословити дітей до шлюбу.

Націєвський - тікає із власних заручин.

Трандалєв-працює повіреним в обох ворогуючих сторін.

Мартин-спалює папери про дворянство.

Трандалєв- працює повіреним в обох ворогуючих сторін.

Гуляницький- тікає із власних заручин.

Націєвський-просить благословити дітей до шлюбу.

Мартин-спалює папери про дворянство

Гуляницький- працює повіреним в обох ворогуючих сторін.

Націєвський-просить благословити дітей до шлюбу.

Трандалєв-тікає із власних заручин

тема знедоленої селянської дівчини, ображеної кривдниками

здобування хліборобом дворянських прав 

одруження хлопця «на зло» коханій з іншою, яку згодом вбиває

 показ методів збагачення сільського глитая

Націєвського

Гуляницького

 Красовського

 Степана Борулі

Марися Боруля

Степан Боруля

Палажка Боруля

Мартин Боруля

Біруля

Баруля

Беруля

Буруля

Микола

Степан

Омелько

Марися

Палажка

Гервасій

Микола Садовський;

Михайло Кропивницький;

Іван Карпенко-Карий;

Панас Саксаганський.

не хоче заміж без любові

закохалася в заможного чоловіка

виходить заміж за нелюба

не має батька

Справжнє прізвище Кропивницького - Тобілевич

коханого Марисі звати Петро

Красовський назвав Націєвського "бидлом"

Мартин Боруля не отримав титул дворянина у зв'язку з помилкою у прізвищі, як і батько Івана Карпенка-Карого в реальному житті

поміщик Терещенко;

батько письменника;

брати Яхненки;

один із односельців.

Гервасія Гуляницького

Красовського

Трандалєва

Миколи

Степан

Трандалєв

Омелько

Націєвський

Степанові

Марисі

Омелькові

Гервасію

А Микола Кропивницький

Б Микола Садовський

В Панас Саксаганський

Г Іван Карпенко-Карий

Д Іван Котляревський

з Омельком

з Трандалєвим

з Красовським

з Миколою

з Націєвським

був дуже досвідченим 

вів справи позивача й довіреного одночасно

домовлявся із суддями і ділився з ними 

брався за виграшні справи

був дуже сумлінним, виконуючи свої обов'язки

класицизму

реалізму

натуралізму

романтизму

сопілці

арфі

скрипці

гітарі

Марися вагітна 

Марися заміжня

Марися хвора

Марися горда

кольору очей дружини

імені батька

від імен своїх дітей

від імені батька та улюбленого персонажа із твору Т. Шевченка

А з Корану 

 Б з Біблії

В О. Білецького

 Г В. Шекспіра

Пантелеймон Куліш

 Микола Драгоманов

 Іван Білик

  Іван Франко

"Роман з народного життя"

 "Історичний твір про українське село"

 "Будинок з багатьма прибудовами та надбудовами"

  "Перлина української класики"

А Семигори

 Б Піски

 В Стеблів

 Г Гадяч

А Чіпка одружується з Галею і кидає розбій

Б Чіпка працює в земській управі задля громадського добра

В Мотря видає властям сина-убивцю, і його відправляють на каторгу

 Г Чіпка сходиться з волоцюгами Лушнею, Матнею, Пацюком

Д Чіпка працює в земській управі задля громадського добра 

А зображення життя селянської родини

Б конфлікт між батьками і дітьми

 В зображення протиріч між багатими й бідними

 Г конфлікт між “пропащою силою” та капіталістичним суспільством

поразка Чіпки в боротьбі із земством;

арешт Чіпки після злочину;

трагічна смерть Галі;

вбивство Чіпкою сім’ї Хоменків;

одруження Чіпки.

Василь Мазур

Василь Вареник

Василь Гнидка

Василь Гудзь

Іван Нечуй-Левицький;

Іван Білик;

Іван Франко;

Борис Грінченко;

Михайло Драгоманов.

Вплив товариства;

нещасливе кохання;

утрата землі;

злиденне життя;

хвороба.

Чіпку Варениченка;

Максима Ґудзя;

Грицька Чупруненка;

Василя Пороха;

Івана Вареника.

Соціально-психологічним

 Історико-психологічним

 Соціально-побутовим

 Історико-філософським

Про його батька-двужона

Про крадіжку пшениці у пана

Про те, що він бунтував селян ( коли його побили москалі)

Про його пияцтво

"Пропаща сила"

"Чіпка"

"Подоріжжя од Полтави до Гадячого"

"Лихі люди"

Мотрю

Галю

 Христю

Явдоху

трагедія братовбивства

бунт вільнолюбної особистості проти тоталітарного режиму

життєпис злочинця на широкому суспільному тлі

трагічне кохання сільської дівчини та міського хлопця