Медіаграмотність

Скоріше поділюся новиною в чатах з друзями, рідними та колегами, щоб вони остерігалися потенційних місць скупчення павуків.

Як справжній арахнофоб зачинюся в кімнаті й нікуди не виходитиму.

Репостну новину в соцмережах і порекомендую поширювати далі, щоб якомога більше людей дізналося про небезпеку.

Пошукаю інформацію про це на інших каналах, спробую знайти першоджерело, спробую з’ясувати, чи це не фейк.

В описах до Telegram-каналів використовують назви відомих міжнародних організацій, отже цим каналам можна довіряти.

Присутня реклама сторонніх каналів через клікбейтний заголовок.

На скріншотах — достовірні повідомлення від українського новинного каналу.

Повідомлення відповідає журналістським стандартам.

Завжди перевіряти інформацію в кількох незалежних джерелах, щоб уникнути маніпуляцій.

Ігнорувати всю інформацію про кандидатів, оскільки більшість новин — це дезінформація.

Використовувати цифрові інструменти для перевірки фактів та аналізу надійності джерел.

Залишати коментарі до всіх підозрілих новин, щоб привернути увагу до можливих маніпуляцій.

 Інфлюенсери завжди поширюють правдиву інформацію.

Інфлюенсери впливають на думки та поведінку своїх підписників через контент, який вони створюють та просувають.

Інфлюенсери працюють як модератори контенту в соцмережах.

Інфлюенсери, у яких багато підписників, дають надійні рекомендації.

Підвищення охоплень на сторінці для подальшого просування контенту, зокрема й маніпулятивного.

 Поширення контенту з розважальною метою.

З метою популяризації батьківства.

Зниження схильності аудиторії до критичного аналізу ШІ-згенерованого контенту.

Акаунт публікує або коментує дуже часто, іноді кожні кілька хвилин.

На сторінці акаунта немає особистого контенту, натомість є безліч репостів.

Акаунт має багато особистих фотографій, фото реального кола друзів, публікації професійного характеру.

Неспівставні дата реєстрації і кількість публікацій (до прикладу, акаунт зареєстрований лише місяць тому, а вже має кілька сотень публікацій).

Фішинг.

Діпфейк.

Клікбейт.

Спам.

Оберу перше фото, оскільки воно виглядає більш емоційним і драматичним та краще передає переживання українців.

Оберу друге фото, оскільки воно фіксує події, що відбулися насправді.

Поширю обидва фото. 

Поширю те фото, яке набрало більше лайків на інших сторінках.

Додам підпис «фото з відкритих джерел» або «фото з Інтернету».

Використаю Google-пошук за зображенням, щоб знайти першоджерело фото та його автора, і вкажу цю інформацію в публікації.

Використаю фото без дозволу, якщо це фото з великого новинного видання, такого як Reuters або The Guardian.

Перевірю умови використання контенту на сайті видання, з якого взято фото, і виконаю всі необхідні вимоги.

Заголовки коректні й не потребують змін.

Слова «глухий», «глухонімий» та «людина з вадами слуху» слід замінити на термін «людина з особливими потребами».

Некоректно вживати «глухий», «глухонімий» та «людина з вадами слуху», слід використовувати терміни «людина з порушеннями слуху» або «людина з повною / частковою втратою слуху». 

Потрібно замінити терміни «глухий» та «глухонімий» на «людина з вадами слуху».

Так, адже з фото не зрозуміло, куди саме влучила ракета. 

Ні, навіть якщо місце влучання не ідентифікується, фото може містити метадані, які дозволять ворогу дізнатися точну геолокацію та коригувати наступні удари.

Можна, адже ворог використовує для атак конкретні координати, а також бачить інформацію на супутникових знімках.

Ні, бо деталі на фото, як-от будівлі чи ландшафт, можуть допомогти ворогу ідентифікувати місце влучання.

Заголовок є коректним і жодним чином не суперечить гендерним нормам.

Цей заголовок посилює гендерні стереотипи про те, що певні професії належать виключно чоловікам.

Заголовок є некоректним, правильно вживати фемінітиви для забезпечення гендерної рівності.

Заголовок коректний, адже використання чоловічого роду передбачає узагальнення.

Новина підкріплена фактами чи статистичними даними.

Публікація містить маніпулятивний заголовок для привернення уваги.

Наявне підозріле посилання на продовження тексту.

У новині вказано думку експерта з відповідною кваліфікацією.

Наявні емоційні зачіпки, що провокують перейти за посиланням, використано прийом «магічності».

Перейду на офіційний сайт медіа і пошукаю посилання на відповідну соцмережу або месенджер. 

Пошукаю канал через внутрішній пошук у Телеграмі. 

Спитаю у друзів, чи вони б довіряли такому каналу. 

Проаналізую, чи немає в каналі сумнівної реклами та чи є активна аудиторія.

Якщо людина на відео має гарну репутацію – я довірятиму їй. 

Перевірю, чи опубліковане це відео на офіційних сторінках цієї особи та державного органу, який вона представляє.

Пошукаю ознаки діпфейку, як-от незвична синхронізація губ, неприродній рух обличчя, аномалії в текстурах шкіри, некоректне освітлення.

Оціню відео за коментарями та вподобаннями користувачів.

Перевірити дизайн сайту: якщо він виглядає професійно, то йому можна довіряти.

Перевірити посилання на сайт через пошукову систему, а не за наданим у повідомленні посиланням, та пошукати відповідну інформацію про грошові виплати на сторінці міжнародної організації.

Ввести свої персональні дані на сайті, а потім перевірити, чи не було зловживань.

Довіряти сайту, якщо він має логотипи відомих організацій або брендів.

Використаю комбінацію «123456» або «password» для простоти запам’ятовування.

Використаю свій день народження або ім’я як основу для пароля.

Складу пароль на основі фрази-коду, де перші літери кожного слова будуть основою пароля, і додам спеціальні символи та цифри.

Перевірю надійність пароля через сервіси, такі як Have I Been Pwned або How secure is my password?

Використаю один і той же пароль для всіх своїх облікових записів, щоб не забути його.

Використаю мобільний інтернет від свого оператора замість загальнодоступного Wi-Fi.

Вимкну автоматичне підключення до загальнодоступних мереж Wi-Fi на своєму пристрої.

Здійсню банківську операцію через загальнодоступний Wi-Fi, адже це зручно.

Використаю VPN-сервіс для шифрування даних під час підключення до загальнодоступної мережі Wi-Fi.

Перевірю, чи посилання веде на справжній сайт петицій: petition.president.gov.ua.

Авторизуюсь на сайті петицій через свій WhatsApp, щоб швидко підписати петицію.

Поділюся посиланням з друзями, щоб вони теж могли підписати петицію.

Перевірю, чи сайт петицій просить авторизуватися через електронний підпис або Дію, а не через соцмережі чи месенджери.

Надаю доступ до своєї телефонної книжки та фотоальбому, щоб швидше пройти реєстрацію. 

Переглядаю налаштування приватності, щоб визначити, хто може бачити мою інформацію. 

Читаю, яку інформацію сайт або застосунок хоче отримати від мене під час реєстрації. 

Реєструюся лише на тих сайтах і встановлюю лише ті застосунки, яким довіряю.