Микола Хвильовий "Я(Романтика)"

З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія.

Я виходжу на безгранні поля, проходжу перевали й там, де жевріють кургани,похиляюся на самотню пустельну скелю.

Я зупиняюся серед мертвого степу: там, у дальній безвісті, невідомо горіли тихі озера загірної комуни.

Таємні вершники летять, ритмічно похитуючись, до отрогіа, і гасне день; біжить у могилах дорога, а за нею - мовчазний степ...

прохання Андрюші відпустити його на фронт — вихід чорного трибуналу з міста — ухвалення вироку розстріляти черниць — засідання чорного трибуналу — засудження теософів 

засудження теософів — ухвалення вироку розстріляти черниць — засідання чорного трибуналу — прохання Андрюші відпустити його на фронт — вихід чорного трибуналу з міста 

 засідання чорного трибуналу — прохання Андрюші відпустити його на фронт — засудження теософів — ухвалення вироку розстріляти черниць — вихід чорного трибуналу з міста 

засідання чорного трибуналу — засудження теософів — ухвалення вироку розстріляти черниць — прохання Андрюші відпустити його на фронт — вихід чорного трибуналу з міста 

прохання Андрюші відпустити його на фронт — вихід чорного трибуналу з міста, ухвалення вироку розстріляти черниць — засідання чорного трибуналу 

«У справжньому творі має бути думка, а не бездарні візерунки»

«Письменник — не американська машинка, а твори його — не полтавські галушки»

«Прогрес мистецтва доводять факти, а не логічні доводи»

«Геть від Москви! Дайош психологічну Європу!»

«У суперечках народжується істина»

доктора Тагабата

себе

дегенерата

Андрюшу

доктор Тагабат

дегенерат

Андрюша

Я

доктор Тагабат

Я

Андрюша

дегенерат

перед образом матері героя

перед образом Тагабата

перед образом рідної землі

перед образом загірної комуни

метонімія

тавтологія

синекдоха

епітет

монархіст (називає білогвардійців)

повстанець (називає більшовиків)

убивця (називає чекістів)

фанатик (називає себе)

контрреволюціонери

версальці

більшовики

чекісти