Микола Куліш. " Мина Мазайло"

драму не можна перекласти: втрачається обігрування українських і російських прізвищ;

у драмі є позитивні персонажі (дядько Тарас, Мокій,Рина )

в основу твору покладено начебто анекдотичну історію 

засобами гротеску і сатири автор викриває суспільні антиукраїнські явища наприкінці 20-х років XX ст.

дія відбувається в домі Мини Мазайла на вул. Н-ській, 27, Холодної Гори м. Харкова в період найбільшого поширення українізації.

дія відбувається в домі Мини Мазайла на вул. Н-ській, 27, Холодної Гори м. Києва в період поширення голодомору

дія відбувається в домі дядька Тараса  на вул. Н-ській, 27, Холодної Гори

м. Харкова в період поширення голодомору

дія відбувається в домі тьо­ті Моті  м. Курськ в період поширення українізації

темою комедії «Мина Мазайло» є змалювання життя української інтелігентної родини

темою комедії «Мина Мазайло» є панорама життя харківської молоді на початку XX ст.

темою комедії «Мина Мазайло» є зображення українізації й міщанства

темою комедії «Мина Мазайло» засудження міщанства й українізації

цурається свого українського прізвища, мови, культури 

уособлює духовну порожнечу й малоросійську меншовартість міщан

«вдарений мовою», без п’яти хвилин комсомо­лець

у є нього й висловлювання, які продиктовані любов’ю до рідного краю й народу, глибоким знанням історії.

Уля, покохавши Мокія, проймається його ідеями

приїзд тьоті Моті з Курська

дискусія між дядьком Тарасом і гостею з Курська

поява у газеті інформації про звільнення Мини з посади "за систематичний і зловмисний опір українізації"

Жінка та дочка Мини Мазайла – типові зарозумілі та тупі міщанки, що поділяють суб’єктивно вмотивовану зневагу Мини до всього українського.

Мокій захоплюється багатством та красою української мови, чим доводить батька до сказу.

Лина, під впливом Мокія, починає щиро цікавитися українською мовою, розуміти її красу та багатство

«Тьотя Мотя» вийшла за межі твору та пішла у народ як прізвисько.

Мокія не можна назвати позитивним героєм

після суперечки з тіткою Мотрею він змінює свою позицію і голосує за зміну прізвища

постійно читає та дивиться українське кіно, його обурюють помилки, які допускають на афішах

українізацію сприймає як спробу зробити його «провінціалом, другосортним службовцем

постать дядька Тараса є позитивною й такою, що виражає авторські ідеї

це націо­нально свідомий українець, який гаряче вболіває за рідну мову, ревни­во обстоює її самобутність

не лише не хоче міняти прізвища, а й уважає, що до нього треба додати колись втрачену частину «Квач»

його намір зректися прізвища породжує низку сюжетних колізій