Мистецтво бароко

Наприкінці ХІV ст. у Франції

Наприкінці ХVІ ст. в Італії

У ХVІІІ ст. у Франції

ХІ-ХІІ ст. в західній Європі

парадність, урочистість, видовищність, прагнення до синтезу мистецтв

вишуканість, демонстративна розкіш, перевага асиметрії, занурення у світ фантазій і мрій

звернення до зразків античності, використання симетрії, повернення до системи ордерів

урочистість, пишність, строга відповідність системі певних норм і правил, установлених церквою

Багатство скульптурного декору (теламон, каріатида, маскарон)

 Гостроверхі собори

Стрілчасті вікна й арки

Складні багатоярусні куполи

Поширення набули архітектурні ансамблі та садово-паркові споруди

підкреслена театральність образів; динамізм поз, експресивність жестів

орієнтація на античні зразки

статика, симетричність, скованість поз

рельєфні композиції, сюжетом яких були грізні пророцтва Страшного суду

Дієго Веласкес, Рембрант ван Рейн, Альбрехт Дюрер, Рафаель Санті

Мікеланджело , Дієго Веласкес, Рембрант ван Рейн, Пітер Пауль Рубенс 

Мікеланджело , Дієго Веласкес, Леонардо да Вінчі, Тіціан

фреска

мозаїка

вітраж

-       Манірність, примхливість

-       Перлина неправильної форми

-       Криволінійна форма

 Пілястри

   Каріатиди

 Колонади 

Мікеланджело да Караваджо 

Рубенс

Рембранд