морфеміка, слототвір

токар, маляр, перекладач; 

прибиранник, сівальник, таксист; 

водій, танкіст, учитель; 

продавець, газівник, льотчик.

офіціант- офіціянтка; 

продавець – продавщиця; 

лікар – лікарка; 

льотчик – льотчиця. 

Швейцарію населяють швейцарці. 

Романтик – це той, хто пише романи. 

У дитинстві я мріяла стати білетеркою в кінотеатрі. 

Відділу терміново потрібна секратар-друкарка. 

щастя, свіжість

збут, малюнок, вік; 

ледар, ох, стук; 

крик, писання, читання.

відіграють, танцюють, співають; 

попобігати, попопрацювати, попоходжають; 

переписувати, грюкати, сліпнути; 

досіяти, долюбить, надрізати.

дорого, тепло, подекуди; 

спідлоба, збоку, зроду, замолоду; 

пречудово, зашироко, нешвидко; 

байдуже, гаряче, негласно.

майбутнє, любов, берег, дівча; 

гідність, батько, хлоп’я, озеро; 

маестро, канікули, Карпати, черговий; 

сонце, ножиці, книжка, душа, староста.

листоноша, сирота, трудяга; 

сирота, бідолаха, трудяга; 

пронира, вереда, невдаха; 

гуаш, нежить, каніфоль. 

мігрень, нехворощ, папороть, путь; 

аерозоль, біль, бридж, кір;

нежить, перекис, гуаш, каніфоль; 

путь, розкіш, полин, Сибір.

мігрень, нехворощ, папороть, суміш; 

аерозоль, біль, бридж, кір;

нежить, перекис, гуаш, каніфоль; 

путь, розкіш, полин, Сибір.

дієприкметник поєднує в собі ознаки іменника  і дієслова;

дієприкметник, як і прикметник, змінюється за родами, числами й відмінами;  

) активними називаються дієприкметники, які виражають ознаку предмета за дією над ним;   

дієприкметник — це особлива форма дієслова, яка виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які? 

будь коли, будь де, де не де, так то; 

багато багато, до дому, у низ, по дитячому; 

на пам’ять, у досвіта, на троє, в двоє; 

хтозна як, аби де, сяк так, віч на віч. 

будь коли, будь де, де не де, так то; 

багато багато, до дому, у низ, по дитячому; 

на пам’ять, у досвіта, на троє, в двоє; 

хтозна як, аби де, сяк так, віч на віч. 

час від часу, сам на сам, кінець кінцем, сама самотою; 

від ранку до вечора, день у день, з боку на бік, з дня на день; 

будь коли, будь де, де не де, так то; 

на пам’ять, у досвіта, на троє, в двоє.

по над, по під, по за, по між; 

з за, із за, з над,  з посеред, по при; 

з проміж, на зустріч, з над, переді; 

за для, до вкола, з понад, з під. 

за для, до вкола, з понад, по при.

по над, по під, по за, по між; 

з за, із за, з під,  з посеред; 

з проміж, на зустріч, , переді;

а- 2, б-1, в – 3, г-5, д- 4; 

а- 5; б - 3; в - 4; г - 2; д – 1; 

а- 3; б - 5; в - 1; г - 2; д – 4; 

а- 3; б - 5; в - 4; г - 2; д - 1.

би, б, хтозна-, завгодно, аби; 

так, ось, не, ні; 

хай, най-, нехай.

ГЕС, напр., млн, порівн., неп

ГЕС, напр., млн, пор., неп

ГЕС, наприк., мілн., порівн., НЕП

гес, напр., млн, пор., неп

Туреччина-турок,туркеня; Туніс- туніска,тунісець;Поділля-подолянка,подолячка,подолянин;

Одеса-одеситка,одесит; Херсон-херсонець,херсонка;Чилі-чилійка, чилієць;

Якутія-якут, якутка;Португалія-португалець, португалка;Суми-сумчанка, сумчанин;

Тернопіль-тернопілець,

Морфолого-синтаксичний, лексико-синтаксичний, лексико-семантичний.

Лексико-синтаксичний, лексико-семантичний,складання основ.

Морфолого-синтаксичний, лексико-синтаксичний, префіксальний, суфіксальний.

Префіксальний, суфіксальний, префіксально-суфіксальний, безафіксний, складання основ.

Морфологічний та неморфологічний, лексико-семантичний.

Морфологічний та неморфологічний, морфолого-синтаксичний;

Неморфологічний, морфолого-синтаксичний, лексико-семантичний.

Морфологічний , неморфологічний.

військовий, набережна, черговий;

листопад, корінь, супутник;

вчений, кошовий, булочна;

вічнозелений, добраніч, сьогодні.

Кореневі і службові, словотворчі.

Службові, словотворчі, формотворчі.

Кореневі і службові