Національно-визвольна війна українського народу сер.17 ст.

Під Жовтими Водами

Під Корсунем

Під Пилявцями

Під Збаражем

Івана Сірка

Юрія Хмельницького

Івана Богуна

Дмитра Вишневецького

Швеція, Московське царство

Валахія, Трансільванія, Угорщина

Італія, Кримське ханство, Англія

Османська імперія, Молдавія

Збір податків на користь царської скарбниці доручалося вести українським урядовцям.

Заборонялися дипломатичні відносини гетьмана з турецьким султаном та польським королем;

Підтверджувалося право київського митрополита й усього духовенства на маєтності, якими вони володіли;

Московський уряд не зобов'язувався вступити у війну з Польщею навесні 1654 року;

укладення реєстру, що мав охопити 80 тисяч козаків;

Передбачалося утримання російських військ на кордонах України з Річчю Посполитою;

Обрання Б.Хмельницького гетьманом

В'їзд Б.Хмельницького до Києва

Привітання з перемогою Т. Хмельницького 

 З'їзд козаків на старшинській раді

Вона велася не лише проти Речі Посполитої, а й так само проти інших ворогів української незалежності — Московії та Криму;

Привела до створення  національної держави, зумовила появу національної державної ідеї

Пробудила волю нації до самоутвердження й самовираження у формі незалежної соборної держави

Суттєво не збагатила традиції боротьби проти національно-релігійного та соціального гноблення

25 грудня 1654 року

8 січня 1654 року

6 січня 1653 року

18 лютого 1653 року

походами козацького війська проти Молдавії

підписанням союзницьких угод із Трансильванією та Швецією

переобранням гетьмана на Генеральній військовій раді

укладенням україно-польських мирних угод

у травні 1648 р.

у вересні 1648 р.

у серпні 1649 р.

у червні 1651 р.

Батозька

на Жовтих Водах

Зборівська

Охматівська

Берестецька

Корсунська

Пилявецька

погіршення становища новоутвореної української козацької держави та активні пошуки її урядом союзників для розгрому Речі Посполитої

перші поразки, скорочення території української козацької держави, загострення соціального та економічного становища, міжнародна ізоляція

створення широкої коаліції проти Речі Посполитої, похід козацького війська на власне польські землі, знищення магнатського землеволодіння на українських землях

початок Національно-визвольної війни, союз із Кримським ханством, перші гучні перемоги, створення української козацької держави

Київ

Чигирин

Замостя

Берестечко

1651 р.

1648 р.

1649 р.

1650 р.

у травні 1648 р

у вересні 1648 р

у серпні 1649 р.

у червні 1651 р..

у травні 1648 р.        

у вересні 1648 р.         

у серпні 1649 р.        

у червні 1651 р.

50 ти.осіб

40 тис.осіб

20тис.осіб

60тис.осіб

православним віросповіданням двох народів

бажанням встановити козацькій устрій у московських землях

перевагами самодержавної форми правління в Московському царстві

союзом з кримським ханом.

Річ Посполита та Гетьманщина

Б. Хмельницький та Трансільванія

Річ Посполита та Московське царство

Московське царство та Швеція

27липня 1656р

27липня1657р.

26чеврня 1658р.

25 серпня 1659 р.

1650, 1658 і 1659 рр

1654, 1655 і 1656рр

1650, 1652 і 1653 рр

Тугай-бей

Іслам- Гірей ІІІ

Девлет - Гірей І

Шахін - Гірей

1-б; 2-г; 3-а; 4-в; 5-д.

1-б; 2-г; 3-а; 4-д; 5-в.

1-а; 2-б; 3-г; 4-в; 5-д.

1-д; 2-б; 3-в; 4-г; 5-а.

збільшення списку реєстрових козаків та розширення території воєводств, на які поширювалася влада гетьмана Б. Хмельницького

скорочення списку реєстрових козаків та повне виселення з українських земель польської шляхти

 скорочення списку реєстрових козаків до 20 тисяч осіб, поширення влади гетьмана Б. Хмельницького на територію Київського воєводства

збільшення списку реєстрових козаків до 40 тисяч осіб та розширення влади гетьмана Б. Хмельницького

битву на Жовтих Водах

Корсунську битву

 Пилявецьку битву

 битву під Берестечком

Куруківської угоди

Зборівського договору

Білоцерківського миру

Гадяцького договору

Зборівського договору 1649 р.

Білоцерківського договору 1651 р.

Гадяцького договору 1658 р.

Андрусівського договору 1667 р.

«Уся перша війна почалася через Чаплинського, який... відібрав у мене хутір та ще й мені погрожував смертю, і увесь цей вогонь спалахнув через нього».

«Не слухайте більше урядників, як невільники, ви, котрих батьки не піддавалися ніяким законам, ніяким королям, лише шанували його владу, та так жили, що вигнали татар й зайняли частину землі...»

«Не без роздумів і великих міркувань рушив я на Україну з військом вашої королівської милості... Я мав для того дуже важливі причини, які полягали в захисті недоторканності і достоїнства вашої королівської величності, а також самої батьківщини і свободи.., щоб не було жодного села, жодного міста, у якому б не лунали замахи до сваволі.., не чинили б замахів на життя і майно своїх панів».

«...Бо не стільки їх [козаків] мучили кривди й утиски, як ординація Речі Посполитої.., яку вони не тільки хочуть повалити, а бажають також самостійно панувати на Україні, укладати договори з іноземцями і сторонніми володарями і робити все, що тільки їм заманеться».

 на забезпечення визнання новоутвореної держави

на включення українських земель до складу Московської держави

на закріплення здобутків збройної боротьби

на розкол Речі Посполитої на окремі держави

на здобуття королівських регалій

на об’єднання всіх українських земель під своєю владою

на пошук союзників у боротьбі з Річчю Посполитою