Народна легенда "Звідки пішло прізвище та ім'я Богдана Хмельницького"

Селянами

Їх ніхто не знає і не бачив

Ремісниками

На краю села.

За селом.

На горі, де зараз церква.

Терен.

Густий-густий хміль.

Виноград.

Як грає сопілка.

Спів солов'я.

Дитячий плач.

Дівчинку.

Хлопчика.

У густому-прегустому хмелю.

У кущах бузку.

Під вишнею.

Це тому, що їм подобалося це ім`я.

Це тому, що їм порадили так назвати.

Це тому, що вони думали, що сам Бог їм послав цю дитину.

Тому, що дід і баба мали таке прізвище.

Тому, що знайшли хлопчика в хмелю.

Дуже швидко.

Як і всі діти.

Дуже повільно.

Церкву.

Палац.

Будинок.

Під церквою викопав підземні сховища, якими водив свої коні до річки

Тясмин напувати. А як нападали на нього вороги, то могли тікати.

Під церквою викопав підземні сховища, якими водив свої коні до річки

Тясмин напувати. А коли нападали вороги, всі козаки там ховалися.

Під церквою викопав підземні сховища, якими водив свої коні до річки

Тясмин напувати. А як нападали на нього вороги, то він ішов

із козаками в ті сховища, а потім зненацька виходив звідти й

перемагав ворогів.

Сильною і мудрою людиною був Богдан Хмельницький.

Тому що Богдан був царем.

Тому що він їх викликав.