Наші обереги

Яке дерево використовувалося в українців як один із надійних оберегів від відьом, упирів тощо?

Освячена, вона зберігалася в хаті й широко застосовувалась як лікувальний засіб чи як оберіг. Побутувало повір'я: де вона є — там не вдарить блискавка; вона перепиняє дорогу в дім нечистій силі, осо­бливо відьмам. Що це?

Він відігравав важливу роль як оберіг від злих сил, а також — у практиці народної медицини. Наділення його чудодійною силою зна­чною мірою зумовлене цілющими властивостями і своєрідним запа­хом. Про яку рослину йдеться?

Що найчастіше використовувалось як оберіг від русалок, зустріч із якими вважалась особливо небезпечною в «русалчин Великдень» — у наступний після Зелених свят четвер? 

З давніх-давен мандрівники, проїжджаючи Україною, зауважува­ли їх як достеменну особливість місцевих краєвидів. Вони, звані в на­роді фігурами, ставилися на роздоріжжях, при в'їзді до міста або села й уособлювали як глибоку віру наших предків, так і найдавнішу народ­ну традицію. Про які придорожні обереги йдеться?

Якого птаха, що, за повір'ями, оберігає родинне щастя, називали «гайстриком», «веселиком»?

Що, за повір’ям, охороняло дівчину від застуди? 

Цей предмет з давних-давен  вважали магічним предметом. Це єдність 3 світів: землі, води, сонця. Цей оберіг роду людського захищає від усього злого, приносить в оселю мир, щастя, достаток. Його дарували дітям, клали в хлів біля скоту, закопували під фундамент, коли будували хату. Назвіть цей предмет. 

Мотря з «Кайдашевої сім'ї» Івана Нечуя-Левицького певним чином перевіряла місце, на якому мали будувати хату. Як вона це робила?

На цей ювілей обов'язково запрошували повитуху та хрещених батьків. Посеред хати на долівці простилали вовною догори кожух як обереговий знак, садовили на нього дитину. А що відбувалося по­тім?

З чого плели весільний вінок, який символізував тривале кохан­ня?

У Новорічній обрядовості задовго до привнесеного Петром І звичаю ставити ялинку, в Україні використовували інше дерево. Його викопували восени і ставили в діжку з землею у хаті, де воно стояло до Нового року. За тим, як росло дерево, передбачали свою долю: якщо до Нового року воно зацвітало, це був добрий знак. 

Магічними якостями наділив народ рослину, яка в стародавні часи була відома під назвою одолян, або одолень-трава. Її навіть вирощували в квітниках, щоб уберегти свій дім і сім'ю від усякої напасті. Вважають також, що вона рятує від "суму", оскільки є заспокійливим засобом.

Згідно з легендою, перший житель землі Адам, бувши вигнаним із раю, взявся обробляти землю. Тяжка була праця — ходити за плугом, з очей Адама капали сльози, а на цьому місці з’являлась саме ця рослина. В українському фольклорі вона є символом сліз. Тому в деяких районах хлопці й підлітки, що ходили на Новий рік по хатах, не домішували плоди цієї рослини до  зерен, якими посівали. Молоді жінки уникали їсти його натщесерце, аби не було гірким подружнє життя. Але, незважаючи на це, з цих плодів готували як повсякденні, так і ритуальні страви й навіть використовували як оберег.

Вона схожа на людину, але не має обличчя, вона прийшла до нас із сивої давнини, але залишається юною. Вона оберігає, лікує, радує. ЇЇ назва походить від способу виготовлення. 

За образним виразом Піфагора, вона «була народжена найшляхетнішими батьками: сонцем і морем». Вона є оберегом, символом гостинності, з нею зустрічають дорогих гостей.  

В Україні вважали раніше, що її посадив чорт і постійно живе під нею, тому, позбавляючись від неї, не можна викопувати увесь кущ із коренем – розлютиш нечисту силу. Разом з тим, вона вважається помешканням домашніх духів, які приносять хазяїну добрі вісті і добробут. У давнину її заборонялося викопувати, викорчовувати, нібито це могло призвести до різних негараздів у сім'ї та різним хворобам. Якщо потрібно було її неодмінно позбутися, то для цього наймали душевнохворих. Це місце нічим не засаджували – вважалося, що там де був кущ ніколи нічого не виросте.

У ніч на Івана Купала розквітає чарівна квітка папороті. З цією квіткою можна бачити всі скарби, як би глибоко під землею вони не були. Якого вона кольору?

Із цим приходили до породіллі, ушановували появу немовляти в родині, виряджали в далеку дорогу батька, сина й коханого, шлюбували дітей, зустрічали рідних і гостей, проводжали людину в останню путь.

Яка з рослин була головним оберегом на чисельних українських обрядах, особливо у весільному? Весільний коровай неодмінно цим прикрашали та оздоблювали весільне гільце молодої.