Найскладніші для запам'ятовування персоналії нмт історія України

Один із засновників української греко-католицької церкви. Другий митрополит Київський УГКЦ. Представник полемічної літератури, захисник унії (об'єднання) православної і католицької церков

Автор «Граматики слов'янської» (1619), що систематизувала церковнослов'янську мову.

Один із командирів козацьких найманців у Тридцятирічній війні. Ватажок козацького-селянського повстання Федоровича (1630)

Гетьман Лівобережжя 1668–1672 р.

Підписав з Москвою «Глухівські статті»

Мав загін компанійців

гетьман Лівобережжя 1708-1722 р.

Залишився вірним Петру І. У 1709 р. підписав з Росією «Решетилівські статті». За його правління Російська імперія утворила Першу Малоросійську колегію (1722 р.)

Наказний гетьман Лівобережжя (1722-1724)

Склав «Коломацькі петиції», у яких разом із Старшиною просив російського царя Петра І відновити права та привілеї Гетьманщини. Був заарештований і помер у в’язниці

Наказний гетьман Лівобережжя (1722-1724)

Склав «Коломацькі петиції», у яких разом із Старшиною просив російського царя Петра І відновити права та привілеї Гетьманщини. Був заарештований і помер у в’язниці

Український музикант

музикант, диригент, композитор, співак другої половини ХVІІІ – початку ХІХ ст.

Західноукраїнський освітній і церковний діяч

Греко-католицький священик. Засновник у м. Перемишлі 1816 р. Товариства греко-католицьких священників.

Закарпатський греко-католицький священик

Письменник, педагог, поет і культурний діяч москвофільського напрямку. Представник руху будителів.

Ватажок селянських повстань на Буковині

Ватажок селянських повстань на Буковині 1843-1844 рр. та 1848-1850 рр. Депутат австрійського рейхстагу (парламенту) у 1848 р.

Український історик

Історик, археолог, професор Київського університету ХІХ ст. Лідер хлопоманів. Очолював Київську громаду

Український перекладач, письменник, поет.

Брав участь у діяльності Київської громади, організовував недільні школи. Співорганізатор Літературного товариства імені Тараса Шевченка

Західноукраїнський політичний і громадський діяч

Лідер народовців. Засновник та голова української «Просвіти» 1868 р. Один із засновників Літературного (Наукового) товариства ім. Т.Шевченка у 1873. Співзасновник та голова УНДП 1899 р.

Західноукраїнський політичний і громадський діяч

Член РУРП, а с 1899 р. УСДП. У 1895 р. опублікував брошуру «Ukraina irredenta» («Україна уярмлена»), у якій доводив історичну необхідність здобуття Україною незалежності

Український громадсько-політичний діяч Галичини

Історик, педагог. Один із ініціаторів реорганізації Літературного Товариства ім. Т. Шевченка в Наукове Товариство ім. Т. Шевченка, в 1892—1897 роках — очолював товариство.

Український фізик та електротехнік

Винахідник, організатор науки, публіцист, перекладач Біблії українською мовою, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, почесний член Віденського електротехнічного товариства.

Український драматург, театральний актор

З ім’ям М. Кропивницького пов’язують створення першого українського професійного театру в Єлисаветграді 1882 р. (Театр корифеїв)

Український театральний діяч

Заснував перший український стаціонарний театр у 1906 р. у Полтаві. 1907-1919 рр. театр діє в Києві. Брат П. Саксаганського, І. Карпенко-Карого та М. Садовської-Барілотті

Український меценат, промисловець

Колекціонер старовини і творів мистецтва, . Член Київського товариства старожитностей і мистецтв

Український громадський діяч, меценат

У 1908 р. активний член УДРП. Був ініціатором заснування Товариства українських поступовців (ТУП)

український політичний діяч, історик, теоретик українського консерватизму. брав участь в організації Союзу визволення України в Австро-Угорській імперії (1914 рік).

Громадсько-політичний діяч Галичини

Засновник у 1900 р. патріотичної молодіжної організації «Січ»

Український громадсько-політичний діяч

Один із засновників і чільних членів Союзу Визволення України, Головної Української Ради, Загальної Української Ради, від Наддніпрянської України), боєвої управи УСС.

Перший командир УСС

Український громадсько-політичний та військовий діяч кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.

Aвстрійський архікнязь (ерцгерцог) династії Габсбурґів,

Полковник Легіону Українських Січових Стрільців. Вільгельма Габсбурґа знали в Україні як

Український політичний і державний діяч

У 1908 р. став одним iз засновників і активним діячем Товариства Українських Поступовців. У 1917 р. заступник голови Української Центральної Ради.

Український військовий діяч, полковник Армії УНР

Очільник Кримської операції проти більшовиків з метою встановлення на території півострову української влади та взяття під контроль Чорноморського флоту.

Західноукраїнський військовий і державний діяч

Організатор повстання 1 листопада у Львові. Секретар військових справ ЗУНР. Полковник УГА

Митрополит Київський

Борець за автокефалію українського православ'я, творець і перший митрополит Київський і всієї України відродженої 1921 року Української Автокефальної Православної Церкви.

Народний комісар освіти УСРР (1924-1927)

Прихильник політики «українізації». Звинувачений у «націоналістичному ухилі» («шумкізмі»). Заарештований радянською владою у 1933 р.

Відомий український економіст

У 1928 році виступив зі статтею «До проблеми української економіки», в якій спростовував думку радянських ідеологів про повну єдність дореволюційної російської економіки. Автор концепції економічної самодостатності УСРР

Український громадський і політичний діяч

Журналіст. У період 1921—1931 років — член Головної управи товариства «Просвіта», з 1927 р. — головний редактор газети "Діло". 1925 р. — один із засновників Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО), з 1935 р. — голова цієї партії

Керівник українського повстанського руху

Один з керівників українського повстанського руху часів Другої світової війни. Засновник у червні 1941 р. партизанських загонів «Поліської Січі», які вели боротьбу як проти німецьких, так і проти радянських військ