НЕ з різними частинами мови

Той мурує, той руйнує, той не/ситим оком - за край світа зазирає...

Не/ма на світі України, не/має другого Дніпра...

Латану свитину з каліки знімають, бо нічим обути княжат не/дорослих....

І чужому научайтесь, й свого не/цурайтесь...

не/воля, не/покоїти (тривожити), не/сміливий

не/друг, а ворог, не/чесний, не/дочувати

не/подумавши, не/втямки, не/великий

не/прочитана досі книжка, не/нависть, не/года

не/хтувати, не/щадно, не/мовби

не/озорий, не/треба, не/мічний

не/начебто, не/сьогодні-завтра, не/малий

не/стерпно, не/активний, не/лякливий, а хоробрий

Який докір, яке страждання, яке не/сповнене бажання, на них, мов зарево червоне, займається і знову тоне у тьмі?

Одно тільки в нього не/абияке - дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка.

Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось не/ласкаве.

Йому однаково, чи товар поєний, чи ні, - коби йому спрага не/допікала.

Поезія - це завжди не/повторність, якийсь безсмертний дотик до душі.

Ми пишем плугом, шаблею, мечем, піснями і не/вільницьким плачем.

Співа трава, ніким ще не/зім'ята, і вабить сном солодких таємниць...

Народе мій, до тебе я ще верну, і в смерті обернуся до життя своїм стражденним і не/злим обличчям.

не/щодавно, не/великий, не/триста

не/завжди, не/хай, не/сподівано

не/подалік, не/наче, не/года

не/має, не/спокій, не/дописав

Той монастир не/давно збудували.

Тільки лямпи та канделябри лишились цілими і завзято заливали цілу руїну світом, до не/стерпучості ясним.

За одного битого двох не/битих дають.

Хліба не/скошені і не/обмолочені.

не/опалі досі яблука

не/политі мною квіти

ще не/дозрілі хліба

не/скошена трава

не/замкнені мною двері, не/бачена краса

не/вільник, не/співані ніким пісні

не/здоланий ворог, не/забутні чари

не/осяжна душа, не/вирішивши

Ти мені не/байдужий.

На тобі, не/боже, що мені не/гоже.

Не/веселі настали часи.

Не/забаром я повернусь.