Нечуй-Левицький 1

сватання й одруження Карпа з Мотрею

розмова Карпа й Лавріна про одруження

всихання груші

сварка через грушу

лікування Омелька Кайдаша бабою Палажкою

сватання й одруження Карпа з Мотрею

розмова Карпа й Лавріна про одруження

всихання груші

сварка через грушу

лікування Омелька Кайдаша бабою Палажкою

сватання й одруження Карпа з Мотрею

розмова Карпа й Лавріна про одруження

всихання груші

сварка через грушу

лікування Омелька Кайдаша бабою Палажкою

сватання й одруження Карпа з Мотрею

розмова Карпа й Лавріна про одруження

всихання груші

сварка через грушу

лікування Омелька Кайдаша бабою Палажкою

«Це нечиста сила мене давила... Двадцять пасок з'їла в Києві, а за

двадцять першою такий гріх трапився. Послинив нечистий усе лице, й губи, й

щоки».

«Одривай хату од цих злиднів! Що б там не коштувало, одривай, а не, я сама одірву».

«Не жаль мені ні села, ні роду, жаль мені тільки чоловіка. Мабуть, він за мною побивається, коли одразу так залило мою душу сльозами».

«Шкода мені тебе! У мене ще не було такої доброї та робочої наймички, як ти».

«Скинь її з драбини додолу, нехай собі голову скрутить, щоб знала, як лазити на наше горище».

«Це нечиста сила мене давила... Двадцять пасок з'їла в Києві, а за двадцять першою такий гріх трапився. Послинив нечистий усе лице, й губи, й щоки».

«Одривай хату од цих злиднів! Що б там не коштувало, одривай, а не, я сама одірву».

«Не жаль мені ні села, ні роду, жаль мені тільки чоловіка. Мабуть, він за мною побивається, коли одразу так залило мою душу сльозами».

«Шкода мені тебе! У мене ще не було такої доброї та робочої наймички, як ти».

«Скинь її з драбини додолу, нехай собі голову скрутить, щоб знала, як лазити на наше горище».

«Це нечиста сила мене давила... Двадцять пасок з'їла в Києві, а за двадцять першою такий гріх трапився. Послинив нечистий усе лице, й губи, й щоки».

«Одривай хату од цих злиднів! Що б там не коштувало, одривай, а не, я сама одірву».

«Не жаль мені ні села, ні роду, жаль мені тільки чоловіка. Мабуть, він за мною побивається, коли одразу так залило мою душу сльозами».

«Шкода мені тебе! У мене ще не було такої доброї та робочої наймички, як ти».

«Скинь її з драбини додолу, нехай собі голову скрутить, щоб знала, як лазити на наше горище».

«Це нечиста сила мене давила... Двадцять пасок з'їла в Києві, а за двадцять першою такий гріх трапився. Послинив нечистий усе лице, й губи, й щоки».

Б «Одривай хату од цих злиднів! Що б там не коштувало, одривай, а не, я сама одірву».

«Не жаль мені ні села, ні роду, жаль мені тільки чоловіка. Мабуть, він за мною побивається, коли одразу так залило мою душу сльозами».

«Шкода мені тебе! У мене ще не було такої доброї та робочої наймички, як ти»..

«Скинь її з драбини додолу, нехай собі голову скрутить, щоб знала, як лазити на наше горище».

Карпо

Мотря

Мелашка

Маруся Кайдашиха

Омелько Кайдаш

Карпо

Мотря

Мелашка

Маруся Кайдашиха

Омелько Кайдаш

Карпо

Мотря

Мелашка

Маруся Кайдашиха

Омелько Кайдаш

Карпо

Мотря

Мелашка

Маруся Кайдашиха

Омелько Кайдаш

Параска

Мотря

Маруся

Палажка

Мелашка

Параска

Мотря

Маруся

Палажка

Мелашка

Параска

Мотря

Маруся

Палажка

Мелашка

Параска

Мотря

Маруся

Палажка

Мелашка

по дорозі до млина знайомиться з дівчиною своєї мрії

стає десяцьким у волості

йде на прощу до Києва

вірить, що той, хто буде постити у п’ятницю перед Паликопою, не буде у воді потопати

хвалиться своїми слухняними синами

по дорозі до млина знайомиться з дівчиною своєї мрії

стає десяцьким у волості

йде на прощу до Києва

вірить, що той, хто буде постити у п’ятницю перед Паликопою, не буде у воді

потопати

хвалиться своїми слухняними синами

по дорозі до млина знайомиться з дівчиною своєї мрії

стає десяцьким у волості

йде на прощу до Києва

вірить, що той, хто буде постити у п’ятницю перед Паликопою, не буде у воді

потопати

хвалиться своїми слухняними синами

по дорозі до млина знайомиться з дівчиною своєї мрії

стає десяцьким у волості

йде на прощу до Києва

вірить, що той, хто буде постити у п’ятницю перед Паликопою, не буде у воді

потопати

хвалиться своїми слухняними синами

Маруся Кайдашиха

Мелашка

Мотря

баба Палажка

баба Параска

Маруся Кайдашиха

Мелашка

Мотря

баба Палажка

баба Параска

Маруся Кайдашиха

Мелашка

Мотря

баба Палажка

баба Параска

Маруся Кайдашиха

Мелашка

Мотря

баба Палажка

баба Параска

був добрим стельмахом, часто ходив у шинок

прагнув мати жінку гарну, веселу і щоб була «тиха, як тихе літо»

хотів мати жінку, щоб мала «серце з перцем», «була бриклива і трохи кусюча, як мухи в Спасівку»

маленька на зріст, добре вихована, роботяща, любила свого чоловіка

хотіла «стати панею» бодай у своїй хаті, говорила «медовими словами»

або дихала «полум’ям»

був добрим стельмахом, часто ходив у шинок

прагнув мати жінку гарну, веселу і щоб була «тиха, як тихе літо»

хотів мати жінку, щоб мала «серце з перцем», «була бриклива і трохи кусюча, як мухи в Спасівку»

маленька на зріст, добре вихована, роботяща, любила свого чоловіка

хотіла «стати панею» бодай у своїй хаті, говорила «медовими словами»

або дихала «полум’ям»

був добрим стельмахом, часто ходив у шинок

прагнув мати жінку гарну, веселу і щоб була «тиха, як тихе літо»

хотів мати жінку, щоб мала «серце з перцем», «була бриклива і трохи кусюча, як мухи в Спасівку»

маленька на зріст, добре вихована, роботяща, любила свого чоловіка

хотіла «стати панею» бодай у своїй хаті, говорила «медовими словами»

або дихала «полум’ям»

був добрим стельмахом, часто ходив у шинок

прагнув мати жінку гарну, веселу і щоб була «тиха, як тихе літо»

хотів мати жінку, щоб мала «серце з перцем», «була бриклива і трохи кусюча, як мухи в Спасівку»

маленька на зріст, добре вихована, роботяща, любила свого чоловіка

хотіла «стати панею» бодай у своїй хаті, говорила «медовими словами»

або дихала «полум’ям»

змалювання деталей побуту, звичаїв українського села; портрети, пейзажі

засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що є головними причинами духовної роз’єднаності в родині

розгортання сюжету за принципом нагнітання епізодів і сцен

зображення життя українського села в пореформену добу на прикладі однієї родини

прототип сім’ї Кайдашів – сім’я Мазурів, що проживала на кутку Солоному біля церкви й прославилася неспокійною вдачею, постійними колотнечами в родині

змалювання деталей побуту, звичаїв українського села; портрети, пейзажі

засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що є головними причинами духовної роз’єднаності в родині

розгортання сюжету за принципом нагнітання епізодів і сцен

зображення життя українського села в пореформену добу на прикладі однієї родини

прототип сім’ї Кайдашів – сім’я Мазурів, що проживала на кутку Солоному біля церкви й прославилася неспокійною вдачею, постійними колотнечами в родині

змалювання деталей побуту, звичаїв українського села; портрети, пейзажі

засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що є головними причинами духовної роз’єднаності в родині

розгортання сюжету за принципом нагнітання епізодів і сцен

зображення життя українського села в пореформену добу на прикладі однієї родини

прототип сім’ї Кайдашів – сім’я Мазурів, що проживала на кутку Солоному біля церкви й прославилася неспокійною вдачею, постійними колотнечами в родині

змалювання деталей побуту, звичаїв українського села; портрети, пейзажі

засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що є головними причинами духовної роз’єднаності в родині

розгортання сюжету за принципом нагнітання епізодів і сцен

зображення життя українського села в пореформену добу на прикладі однієї родини

прототип сім’ї Кайдашів – сім’я Мазурів, що проживала на кутку Солоному біля церкви й прославилася неспокійною вдачею, постійними колотнечами в родині

М. Коцюбинський

М. Рильський

П. Мирний

І. Франко

О. Кобилянська

М. Коцюбинський

М. Рильський

П. Мирний

І. Франко

О. Кобилянська

М. Коцюбинський

М. Рильський

П. Мирний

І. Франко

О. Кобилянська

М. Коцюбинський

М. Рильський

П. Мирний

І. Франко

О. Кобилянська