Нечуй-Левицький

За жанром «Кайдашева сім’я»

Нечуй-Левицький у «Кайдашевій сім’ї» основну увагу зосереджує на

Прототипом «Кайдашевій сім’ї» була сім’я

В українській культурі символом родинних чвар і сварливості стала

Розв’язку твору правильно визначено в рядку

Укажіть ремесло, за допомогою якого Омелько Кайдаш утримував свою родину

«Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства. До неї прилипла якась облесливість в розмові й повага до панів» - так у тексті схарактеризовано

Добрим знанням церковних обрядів («Я знаю і де гроші коло образів класти, а де гроші черницям та ченцям просто в руки давати. А за мною люди так і валять валкою, а я їх воджу од Воєнного Миколая до Десятинного, од Десятинного Миколая до Доброго, од Доброго Миколая до Малого, а далі до Мокрого Миколая, а потім до Притиского Миколая») хвалиться

На Великдень у Київ Мелашка пішла з

«Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум'яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима», — це портрет

«Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною» — так змальовано

В уривку «Кайдашиха вкачалась у сіно та в пил і тільки обтрушувалась. Сіно почіплялось до червоних торочок на голові, поналазило за комір, в пазуху, заплуталось в хрестах та в дукачах. Пил набився їй у ніс, в вуха і навіть у рот. Вона розперезалась, витрушувала сіно з-за пазухи та пирхкала, як кішка, що понюхала перцю» використано

«...був чоловік гордий, упертий, не любив нікому кланятись, навіть рідному батькові» — так у творі описано

«...була з поетичною душею, з ласкавим серцем. Часом вона в своїй розмові несамохіть вкидала слова пісень» — так у творі мовиться про

Знахаркою була

Не витерпівши знущань свекрухи, вирішила залишитись у Києві

«Ніколи не сміявся гаразд, як сміються люди. Його насуплене, жовтувате лице не розвиднювалося навіть тоді, як губи осміхались» - так у творі схарактеризовано

Увідповідніть твір із художнім напрямом /стилем, до якого він належить.

Назва твору                           

«Енеїда»

Напрям

Увідповідніть цитатну характеристику з персонажем твору.

Цитатна характеристика

«...рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком»

Персонаж твору

Увідповідніть цитатну характеристику з персонажем твору.

Цитатна характеристика

«Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи — все подиха ло молодою парубочою красою»

Персонаж твору

Увідповідніть цитатну характеристику з персонажем твору.

Цитатна характеристика

«Гострі темні очі були ніби сердиті»

Персонаж твору

Увідповідніть назву твору з його героєм.

Назва твору                         

«Кайдашева сім’я»

Герой твору