Українізація в УСРР

заміна продовольчої розкладки продовольчим податком

скасування загальної трудової повинності

скасування заборони на дрібне приватне підприємство

Лазар Каганович

Еммануїл Квірінг

Станіслав Косіор

добровільне вивчення української мови, запровадження двомовних шкіл, підготовка працівників державних органів, які розуміють українську мову.

запровадження навчання, видання книг і преси українською мовою, підготовка кадрів української національності у партійні та державні органи, запровадження діловодства українською мовою.

обов’язковість української мови для партійних і державних працівників

Г А Б В

А В Г Б

Б Г В А

1 виховання кадрів з представників корінної національності

2 впровадження в роботу державного, партійного апарату рідної для населення мови

3 приєднання до УСРР всіх територій, населених українцями

4 підтримка національної церкви

5 розвиток української мови на території інших радянських республік

6 розширення мережі шкіл та інших навчальних закладів рідною мовою

український різновид коренізації

примусове насадження української мови серед національних меншин УСРР

надання укрїнцям першочергового права займати керівні посади

замінено російську мову в діловодстві, освіті, засобах масової інформації державною українською мовою

реорганізовано національні адміністративні райони на території республіки в звичайні райони.

 розширено повноваження республіки у сфері зовнішньої політики для здійснення культурної роботи серед українців за кордоном

збільшено питому вагу українців серед керівних кадрів республіканського партійно- державного апарату

соціальної та економічної

 економічної та політичної

культурної та політичної

соціальної та культурної

налагодити культурне співробітництво з розвиненими країнами Заходу

сприяти утвердженню радянської влади в національних республіках

стимулювати розвиток української культури

 подолати масову неписьменність дорослого населення

політика більшовиків, що передбачала додаткову увагу розвитку сільського господарства

політика ВКП(Б), що передбачала запровадження української мови в школі, пресі й інших ділянках культурного життя, залучення в члени партії та у виконавчу владу українців

комплекс заходів з прискореного розвитку промисловості, вжитих ВКП(б) у період другої половини 20-х до кінця 30-х років

політика повної ідеологізації всього суспільства, масових репресій, переслідувань інакомислячих, особливо інтелігенції

1914-1918

1917-1921

1921-1928

1923-1933

Виконання зобов'язань, взятих на себе більшовиками на Генуезькій конференції

Формування серед міжнародної спільноти привабливого іміджу СРСР як держави, що забезпечила гармонійний розвиток більшовицьких республік

Бажання навчити українській мові шахтарів Донбасу

Потреба досягнення компромісу з селянством, прагнення розширити соціальну базу своєї системи

Намагання більшовицької влади очолити і контролювати процес національного відродження, залучивши до партії і до управління республікою представників неросійських народів

Бажання залучити до співпраці представників українського буржуазно-демократичного руху

сприяти утвердженню радянської влади в національних республіках

налагодити культурне співробітництво з розвиненими країнами Заходу

стимулювати розвиток української культури

подолати масову неписьменність дорослого населення

започаткувати культурний діалог із Заходом

запровадити загальну середню освіту

здійснити українізацію

нав’язати комуністичну ідеологію в суспільстві