"Ніч перед боєм" Довженко Олександр

За жанром твір О. Довженка "Ніч перед боєм"

Чий це портрет?

Вийшов із своєї хатки і дивився на нас, як намальований. Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Він був маленький, з підстриженою борідкою. Був би він сильно схожий на святого Миколу-угодника, коли б величезна, мов коров’ячий кізяк, стара кепка не лежала у нього на ушах та землистого, так би мовити, кольору светр не висів на ньому, як на хлопчику батьків піджак.

Кому належать ці слова:

- Скільки літ їх учили, ти подумай, Платоне, А вони тікають. От він і каже тепер, що ж це ви, каже, робите? Стійте тікать! Чим же далі ви тікаєте, тим більше крові проллється! Та не тільки вашої, солдатської а й материнської й дитячої крові.

Усі записані персонажі з твору «Ніч перед боєм» у рядку:

Кому належать слова:

- Ну, сідайте, повезем. Чого стали? — сказав ..., Він стояв уже біля човна з веслом.— Повезем уже, а там, що бог дасть. Не вміли шануватися, так уж повезем, тікайте, чорт вашу душу бери... Куди ти хитаєш? Човна не бачив, воїн! — загримав дід на когось із нас.

Під час спогадів капітана Колодуба про перші дні Великої Вітчизняної війни бійців об’єднувало почуття:

Кому належать ці слова:

- Я був тоді ще командиром танка, що залишивсь у німців з пробитим мотором. А до війни я був садівником. Сади колгоспам садив, співав пісень, дівчаточок любив та, мабуть, що й усе.

Чий це портрет?

Хоча про вас і пишуть у всіх газетах і на зборах говорять як про людину безстрашну і невтомну, хоч ви на вид такий, пробачте, і маленькі, і не дуже неначебто й здорові.

«Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Він був маленький, з підстриженою борідкою» - це характеристика:

Платон Півторак і дід Савка загинули:

Звістку про смерть дідів приніс:

Кому належать слова:

- Не знаю, чого вони оце так тікають,— сказав ... , ідучи за Савкою до річки, так ніби нас тут зовсім не було.— Чого вони так тієї смерті бояться? Раз уже війна, так її нічого боятися. Уже якщо судилася вона кому, то не втечеш од неї нікуди.