НМТ (ч1)

Ска...,...руба,турис...ський

...анк,каш...ан,боро...ба

Студен...ський,ма...інка,теа...ральний

Драма...ургія,субо...а, лауреа...

Фольга, разом, одинадцять

Подруга, косий, переляк

Данина, боязнь, вигода(зручнічть)

Виразний,випадок, донести

Няньчити внучку, неньчин ґаджет

Доньчин айкос, його цяцька

Повіньчати молодих, маленький каміньчик

Ковзка плитка, в'язкий джем

Заст...лити ліжко, бабусина п...рина

Смачне вар...во, хрустке печ...во

Д...р...гент оркестру, д...ректор ліцею

Тр...вожна валіза, відд...рати шпалери

Сер...йозна розмова, б...ювет із мінеральною водою

Картопляне п...юре, м...ясний пиріг

Слухняний Лук...ян, торф...яні поклади

Моркв...яний напій, широке подвір...я

Тет-а-тет, будь-як, коли не коли

Будь-що-будь, рік у рік, напам'ять

Будь-коли, якось, аби як

Тихо-тихо, згарячу, до нині

Пр...гарний, пр...велебний, пр...мудрість

Пр...клеїти, пр...оритет, пр...рва

Пр...мирення, пр...блуда, пр...краса

Пр...сильний, пр...ма, пр...зентація

Андрій Кузьменко, більше відомий як Кузьма Скрябін, був відомим українським співаком, телеведучим та письмеником.

Фільм є докладним та викладеним у лехкій формі дослідженням феномена «Болеро» та його популярності.

Саме традиція дзвонарства об’єднує різні релігійні громади міста, створюючи особливий дух спільности.

Орнаменти писанки були різними, однак в основі був хрест – основа з основ, з нього все поченається.

Письменниця

Послиця

Культурологиня

Борчиня

Чинне законодавство

Вірна відповідь

Підсумкове заняття

Сидіти на протязі

З духовного вогнища наших предків ми повинні брати не остиглий плід, а палкий вогонь.

Відомо, що вбивця понад тиждень стежив за будинком, у якому мешкала Фаріон, і ретельно спланував напад.

Міністру внутрішніх справ Франції Жеральду Дарманену надіслали листа з чорним порошком, попередній аналіз якого виявив незначний позитивний результат на чуму.

Спочатку уважно прочитайте інструкцію, а вже потім умикайте прилад.

«Жаль, звичайно, серенади, — буркнув Федько й, смачно позіхнувши, додав— Ходімо спати, а завтра щось придумаємо».

«То моя тітка Василина, — одразу прояснилось обличчя Люби. — Вона так гарно вміє співати й виводити".

Захар глядів на молоду пару ясними, радісними очима: «...Не сумуй, доню, замість батька доля дає тобі брата...»

"Марійко, усе, що ти робиш, наповнюй любов'ю», — навчала в дитинстві мама.