Утвердження радянської влади (1921 – 1939 рр.)

встановлення державної монополії на хліб, націоналізація промислових підприємств, поміщицьких маєтків, торговельних закладів

уведення продрозкладки на продукцію сільського господарства, розподіл товарів за картками, заборону торгівлі, натуралізація оплати праці

запровадження продподатку, госпрозрахунку, відновлення товарно-грошових відносин, формування ринку праці, кооперування виробників

Лазар Каганович

Еммануїл Квірінг

Станіслав Косіор

добровільне вивчення української мови, запровадження двомовних шкіл, підготовка працівників державних органів, які розуміють українську мову.

запровадження навчання, видання книг і преси українською мовою, підготовка кадрів української національності у партійні та державні органи, запровадження діловодства українською мовою.

обов’язковість української мови для партійних і державних працівників

Г А Б В

А В Г Б

Б Г В А

1 виховання кадрів з представників корінної національності

2 впровадження в роботу державного, партійного апарату рідної для населення мови

3 приєднання до УСРР всіх територій, населених українцями

4 підтримка національної церкви

5 розвиток української мови на території інших радянських республік

6 розширення мережі шкіл та інших навчальних закладів рідною мовою

С. Косіор

В. Ленін

М. Скрипник

жовтень 1922

жовтень 1921

квітень 1921

замінено російську мову в діловодстві, освіті, засобах масової інформації державною українською мовою

реорганізовано національні адміністративні райони на території республіки в звичайні райони.

 розширено повноваження республіки у сфері зовнішньої політики для здійснення культурної роботи серед українців за кордоном

збільшено питому вагу українців серед керівних кадрів республіканського партійно- державного апарату

1914-1918

1917-1921

1921-1928

1923-1933

Виконання зобов'язань, взятих на себе більшовиками на Генуезькій конференції

Формування серед міжнародної спільноти привабливого іміджу СРСР як держави, що забезпечила гармонійний розвиток більшовицьких республік

Бажання навчити українській мові шахтарів Донбасу

Потреба досягнення компромісу з селянством, прагнення розширити соціальну базу своєї системи

Намагання більшовицької влади очолити і контролювати процес національного відродження, залучивши до партії і до управління республікою представників неросійських народів

Бажання залучити до співпраці представників українського буржуазно-демократичного руху

А. Шептицький

Й. Сліпий

В. Липківський

Л. Гузар

розгортання мережі машинно-тракторних станцій і бригад

об'єднання всіх господарств незаможних селян у радгоспи

створення агроміст із розгалуженою переробною інфраструктурою

функціонування виробничо-збутових кооперативів і товариств

І Всесоюзний з'їзд рад (грудень 1922 р.)

VI Всеукраїнський з'їзд рад (грудень 1921 р.)

Х з'їзд РКП(б) (березень 1921 р.)

VII Всеукраїнський з'їзд рад (грудень 1922 р.)

використовувалося прикріплення робітників до підприємств

застосовувалися примусові трудові мобілізації

масовим було створення трудових армій і трудових таборів

застосовувався вільний найм робочої сили

1920

1922

1924

1925

бажання підвищити соціальні стандарти, визначені політикою «воєнного комунізму»

прагнення позбутися комуністичної ідеології, яка дискредитувала себе в роки громадянської війни

бажання здобути міжнародне визнання і стати членом Ліги Націй

прагнення більшовиків подолати політичну та економічну кризу

започаткувати культурний діалог із Заходом

запровадити загальну середню освіту

здійснити українізацію

нав’язати комуністичну ідеологію в суспільстві

1918

1920

1922

1924

1 - Г 2 - В 2 - А 4 - Б

1 - Г 2 - А 2 - В 4 - Б

1 - А 2 - Г 2 - В 4 - Б

1 - Г 2 - А 2 - Б 4 - В

націоналізації важкої промисловості

відбудові народного господарства

припиненню селянського повстанського руху

входженню республіки до складу СРСР

здійсненню форсованої індустріалізації

колективізації сільського господарства

соціальному розшаруванню населення

посуха і неврожай

повоєнна розруха

масовий селянський повстанський рух

колективізація селянських господарств

антицерковна кампанія

державна політика хлібозаготівлі

встановлення міжнародної блокади

скоротилися обсяги сільськогосподарського виробництва в республіці

республіка втратила право на самостійну зовнішню політику

республіканська еліта посіла ключові посади в органах управління союзної держави

відбулося значне зростання території республіки

невдоволення більшої частини населення існуванням «радянської буржуазії»

невдоволення селян збереженням продрозкладки

невдоволення селян збереженням поміщицького господарства

невдоволення робітників масовим безробіттям

повстання моряків у Кронштадті

відмова селян здавати хліб державі

масовий голод

дії загонів отаманів

охоплені селянським повстанським рухом у 1920—1921 рр.

окуповані військами А. Денікіна під час наступу 1919 р.

охоплені масовим голодом 1921—1923 рр.

окуповані польськими військами під час наступу навесні 1920 р.

запровадженням непу

голодом 1921—1923 рр.

початком боротьби з неписьменністю

впровадженням політики коренізації

1 - Б 2 - А 3 - Г 4 -В

1 - А 2 - Б 3 - Д 4 -В

1 - Б 2 - А 3 - Д 4 -В

1 - Г 2 - В 3 - Д 4 -А

шумськизм

волобуєвщина

марксизм

ленінізм

скрипниківщина

хвильовизм

1, 3

4, 5

2,3

2,5

 1927/28 - 1931/32

 1928/29 - 1932/33

 1930/31 - 1933/34

1933-1937

 зберегти традицію общинного землеволодіння

замінити продрозкладку продподатком

 відмовитися від примусових методів управління сільським господарством

  знайти кошти для фінансування індустріалізації

 “Запаморочення від успіхів”

 “Запаморочення від удачі”

  “Запаморочення від досягнень”

 “Запаморочення від здобутків”