Нова українська література

А Г. Сковороду.

Б Г. Квітку-Основ’яненка.

В І. Котляревського.

Г Є. Гребінку.

А Трою.

Б Рим.

В Карфаген.

Г Сицілію.

А найпізнішим твором давньої української літератури

Б першим драматичним твором нової української літератури

В зразком героїчного епосу українців

Г першим твором нової української літератури

А тяжіння до зображення людини в її взаємодії із середовищем

Б відтворення життя «у формах самого життя»;

В провідний критерій художності — вірність дійсності

Г ліричний герой перебуває в гармонії з природою і природним життям

Д Велика увага приділяється соціально-побутовому фонові часу

А розгульний спосіб життя панівної верхівки.

Б почуття громадянського обов’язку.

В наполягання показати особистість у рухах, думках, почуттях, прагненнях

Г захист рідної землі від ворогів.

Д боротьба за своє кохання.

А збереження класицистичної тенденції поділу героїв на позитивних та негативних

Б культ почуття, культ природи.

В наполягання показати особистість у рухах, думках, почуттях, прагненнях

Г збереження виняткових людей у незвичайних обставинах.

Д утвердження багатства духовного світу представників нижчих станів.

А ) «Хто живе чесно і годується трудами своїми, тому і кусок черствого хліба смачніший од м’якої булки, неправдою нажитої

Б «В городі вистроєний великий будинок. Туда ввечері з’їжджаються пани і сходяться всякі  люди, хто заплатити може, і дивляться на комедію»; 

В«Ніхто не віда, хто як обіда»;

Г "Знайся кінь з конем, а віл з волом».

А засудження соціальної нерівності.

Б життя українського селянства.

В оспівування високих моральних якостей.

Г боротьба дівчини за своє кохання.

А «Вона дівка-козир, чи одежею, чи на виду собі, так зовсім дівка, а худоби і грошей до

   ката...» 

Б«...Дванадцять год учився у дяка в школі; у год вчистив граматику, два годи вчив часословець, півчварта года сидів над Псалтирем і з молитвами зовсім вивчив, та півп’ята   года вчився писати, а цілісінький год вчився на щотах» 

В «Та що ж то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як   тернові ягідки, брівоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду   цвіте...» 

Г «Вона як удень, то і стара, а як сонце заходить, так вона і молодіє, а у саму глуху північ

   стане молоденькою дівчинкою»;

А прощання на кладовищі – відмова Наума Дрота віддати Василеві дочку – смерть Марусі – Василь у монастирі

Б прощання на кладовищі – смерть Марусі – відмова Наума Дрота віддати Василеві дочку – Василь у монастирі

В відмова Наума Дрота віддати Василеві дочку – прощання на кладовищі – смерть Марусі – Василь у монастирі

А «Вона дівка-козир, чи одежею, чи на виду собі, так зовсім дівка, а худоби і грошей до     ката...» 

Б «...Був парень на усе село, де жив. Батькові і матері слухняний, старшим себе покірний, між товариством друзяка, ні півслова ніколи не збрехав, горілки не вживавсь»;

В «...Хлопець гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі,як зірочки; на виду рум’яний, моторний, звичайний...» ;

Г «Та що ж то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як   тернові ягідки, брівоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду    цвіте...» ;

Д «...Дванадцять год учився у дяка в школі; у год вчистив граматику, два годи вчив   часословець, півчварта года сидів над Псалтирем і з молитвами зовсім вивчив, та півп’ята года вчився писати, а цілісінький год вчився на щотах» ;

Е ) «Їх турбувало лише те, що не було дітей, і не знали вони, кому дістанеться їх добро після    смерті. А в них було й воликів пар з п’ять, була й шкапа, були й батраки...» .

А Наталка

Б Еней

В Маруся

Г Горпина

Д Наум