О. Зима "Про Сірого Ворона та чарівні окуляри"

народна казка

легенда

літературна казка

оповідання

М. Коцюбинський

Леся Українка

О. Зима

О. Іваненко

Сергійко

Андрійко

Матвійко

Іванко

обрізував сухі гілля

білив стовбур

обкопував і поливав її

окуляри

золоту монету

осколок дзеркальця

срібний гудзик

цукерку

обгортку від шоколаду

мама

дідусь

бабуся

тато

чарівного дзеркальця

золотої вази

срібної монети

чарівних окулярів

Сірий Ворон

Сойка

Сова

Жовта Мухоловка

Вкрав у Сови окуляри.

Образив Сойку.

Зруйнував гніздо Мухоловки.

Насміхався з пташок.

Щоб ними гратися.

Щоб краще бачити.

Щоб вихвалятися перед друзями.

Щоб допомогли зігрітися.

 Вони зачепилися за гілку дерева.

Вони впали у воду.

Вони вдарилися об пеньок дуба й розлетілися маленькими блискітками.

Вони впали у густу траву.

Віддай! Це мої!

Ти мені більше не друг!

Що ти наробив? Ти, злодюга!!!

 Кари тобі, Вороне! Тобі і твоїм дітям - кари!

Не зміг більше літати.

Не вміє вити гнізда.

Забув усі слова.

Залишився без друзів.

Доки не попросить у Сови вибачення.

Доки не віддасть нові окуляри.

Доки не знайде усіх скалок від чарівних окулярів.

Доки не вивчить всі слова.

 Бо розбилися її чарівні окуляри.

Бо не може вона побачити ні сонця, ні квітів, ні хмар, ні метеликів.

Бо Ворон вкрав у неї окуляри.

Бо вона прокляла Ворона.

Робитиме тільки добро. І для звірів, і для птахів, і для людей.

Помирити Ворона і Сову.

Допомогти Воронові відшукати усі скалки окулярів.

Подарувати Сові нові окуляри.