однорідні члени речення

 усі члени речення, крім головних

 члени речення, які відповідають на одне й те питання та відносяться до одного й того самого члена речення

  члени речення, що становлять граматичну основу

 слова, що називають того, до кого звертаються

 Умостився Морозенко на столітнім дубі.(В.Скомаровський)

По дорозі торохтить зима на возі.(Т.Коломієць)

 Сніговик Морквяний ніс вгору віника підніс.(О.Сенатович)

  Стали білі всі доріжки, вулиці, дахи, сади. Н.Мудрик)

Свіжа зелень розгойдалась, розгулялась, поплила. (М.Рильський)

  Стерня не завжди золота, але колюча для всіх і завжди. (В.Слапчук)

Маки там не цвітуть, а горять. (В,Василашко)

 Не тіло, а душа є людиною. (Г.Сковорода)

 кома і тире

  кома

  двокрапка

 тире

З добра й любові приходить щастя. (А.Мойсеєнко)

Шукаю вже не щастя а поради.(В.Грінчак)

 Працею людина сильна і красива. (Олесь Гончар)

Ми маємо право на сум і тепло. (В.Симо

Перед самою хатою росли червоні, рожеві, білі маки.

  Вірний приятель – то найбільший скарб;

 Зоря на небі рожева уже почала займатись;

Мовчить сосновий бір.

А літо йде полями і гаями.

Каштани хитають привітним і теплим гіллям.

На небі гуляють хмари й зорі.

По стежині біжить та всміхається сонячний промінь.

Співає осінь щиро й журливо.

Насунули снігові хмари й оповили небо.

Цвіте малина, смородина, квасоля.

У саду цвіли бузина та калина.

Мені наснились доли та ліси, поля веселі та вітри незримі.

  Тягнуться до сонця і квіти, і трави;

Місяць світить але не гріє; 

А літо йде полями і гаями.

Каштани хитають привітним і теплим гіллям.

На небі гуляють хмари й зорі.

По стежині біжить та всміхається сонячний промінь.

Співає осінь щиро й журливо.

Насунули снігові хмари й оповили небо.

Цвіте малина, смородина, квасоля.

У саду цвіли бузина та калина.

 На травах миготіла самоцвітами роса.

Залитий сонцем степ одразу принишк;

 Над нивами, лугами та долинами велика хмара йшла;