Однорідні члени речення

Говори, говори, моя мила:

Твоя мова — співучий струмок (П.Тичина).

 Васильки у полі, васильки у полі, і у тебе, мила, васильки з-під вій (В.Сосюра).

Сім'я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає(Т.Шевченко).

 Збирають світлі, золоті меди

 Веселокрилі та прозорі бджол (М.Рильський).

Думав про матір, про прості її заповіти, про віру в людей, віру в добро, в щирість, у любов, у посвяту заради величного й прекрасного (І. Багряний).

Тут були і авіатори, і танкісти, і артилерист. (О. Гончар).

 На простому, батьком змайстрованому столі їх чекає: і святий хліб, і картопля, і варена кукурудза, і голубці (М. Стельмах).

Потім один по одному до тебе підходять дітлахи, підлітки, юнаки,  дорослі, щоби з тобою сфотографуватися (Ірена Карпа ).

Несло то гілку рододендрона, то цупкий вінок з якихось дивовижних трав та    альпійських квітів... (О. Гончар).

Земля на тих полях була чиста,

чорна і сита (Ю. Смолич).

Тече вода в синє море та не витікає…(Т.Шевченко).

 Мене везуть у царство трав, річок і таємничих озер (О. Довженко).

Плив-плив, плив-плив, що аж обридло

(І. Котляревський).

Кохана спить, кохана спить, піди збуди, цілуй їй очі (П. Тичина).

Вті­шається вона не навтішається своїм Івасем (І. Нечуй-Левицький);

Вибіг місяць з-за діброви, погубив на вітрі брови, заховав за спину руки, ходить лисий, без перуки (Л Костенко).

Мужню силу хоч похилить горе, та не зломить, в підлість не поверне (І. Франко).

Люблю я бистрину життя прозору, поривну, глибоку (Д. Павличко).

 Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (Т. Шевченко).

І тому такий він гнівний,

Дружить з вітром крижаним (Н.Забіла).

Ніхто і ніде мене не чекає (М. Хвильовий).

Знову потекли теплі, лагідні, задумливі [приємні] дні (В. Козаченко).

І так свіжо і синьо у небі й душі, тільки никнуть квітки посмутнілі (В. Сосюра).

Плаче жовтий ліс листками, плаче хмаронька дощем… ( Р.Завадович).

Ми маємо право на сум і любов, на щастя, на сонце і трави (В. Симоненко).

 В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля (Т. Шевченко).

Вирветься крик чи іржання та й знову у шумі зіллється (П. Тичина).

Змерзлим груддям скрізь і всюди

Вкрилось поле і шляхи (Н.Забіла).

Жовтень пензлика дістав -  листя все пофарбував (О.Коваленко).

Ввижалась юність безконечна, безмежна бачилась весна (М.Нагнибіда).

А в лісі в їжаків на спинах під цокіт білочок рудих останні запашні гриби пливуть у шелесті осіннім (А. Костецький).

Ми чуєм трав зелений крик, дощів задумані рефрени (І. Драч).

додатками та обставинами

підметами та присудками

означеннями та додатками

присудками та означеннями

1

2

3

жодного

Стоять осики на узліссі,

Тремтливі, голі та сумні,

 Бо на зволоженій землі

 Поволі тліє їхнє листя ( А.Костецький).

І яблука трусить з гілок,

І сипле в портфелі сливок,

Солодкий зрива виноград —

І кожен з нас вересню рад (Т Коломієць).

Спершу пташку із мандрівки

Повернула до домівки,

Потім з хмари на лану

Полила озимину (Л.Компанієць).

 Весна виникала, де тільки могла:

 трава на фронтонах, дощі і сухоти,

 і тепла бруківка ( Ю. Андрухович).

Розповідне, неокличне, просте, односкладне, поширене, ускладнене однорідними підметами та обставинами.

Спонукальне, неокличне, просте, двоскладне, непоширене, неускладнене.

Розповідне, неокличне, складне, двоскладне, поширене, ускладнене однорідними підметами та додатками.

Спонукальне, неокличне ,просте, односкладне, поширене, ускладнене однорідними додатками та обставинами.