Однорідні члени речення

кома, тире, крапка з комою;

кома, двокрапка, тире, крапка з комою;

 кома, тире, лапки.

тільки кома

вони характеризують предмети з одного боку;

друге означення пояснює, уточнює перше;

вони є художніми означеннями;

поряд стоять спочатку прикметник (дієприкметник), а потім — прикметниковий (дієприкметниковий) зворот.

сполучник і (й), або, чи, та (=і) вжито при однорідних членах речення один раз;

сполучник і (й), та (=і) повторюється в реченні не при однорідних членах речення;

однорідні члени речення, з'єднані повторюваним сполучником, утворюють усталений вислів.

Це над нами сумне лице яснішає сльоті, бо ні дощу, ні вітру, ні туману не бачу вже крізь вікна золотi (О. Пахльовська);

 Тремтять надії, ніби лист на змерзлій сокорині, i рідних місць, i рідних міст нема тоді людині (М. Рильський).

Кожен кущик, горбок, долинка, кожна стежка все це було йому знайоме, промовляло до нього (М. Коцюбинський);

Усе було прекрасне в цій дівчині i лінії бездоганної чистоти личка, i пропорції тіла, й гармонія кольорів (І. Вільде);

Калино, ти живи! Уві сні i наяву приходжу я до тебе, прилітаю з-за Єнісею, Bicли, з-за Дунаю, i рідною матусею зову, i падаю в пахучу мураву, i до колін солоних припадаю, i в щacтi непоганьбленім ридаю, бо корінь мій дитинний — тільки ти (І. Драч);

 Скрізь плач, і стогін, i ридання, несмілі поклики, слабі, на долю марні нарікання i чола, схилені в журбі (Леся Українка).