Однорідні члени речення

Хочеш їсти калачі - не сиди на печі.

То зоря згасає, то меркне місяць у чорній імлі.

За лісом сонце сходило й розсіювалось біле плетиво хмар.

У небі то розгоряються, то погасають сліпучі ракети.

Дерево переплелося вітами, кущі шипшини порозросталися.

1

2

3

4

5

Життя, немов ріка, пливе в майбутнє, у завтрашнє, у безкрає.

Тягнуться до сонця і квітки, і трави, віти кучеряві, гори голубі.

З берега на берег можна добутися баржами або човнами.

Понад морями пролягають тіні.

Котиться Колобок, котиться, а назустріч йому Лисичка.

Осінь ходить, яблука золотить.

Дід уже був старий, але повороткий.

З моря долітали і шум прибою, і крики чайок.

Народилося літо з дощів і холодних снігів, наполохано сіло в садочку під вишнею.

Квітнуть вишні в моєму садку, пахнуть солодко, ніжно, тремтливо.

Часом насниться синій барвінок, сивий полин, і сум чебрецевий.

І враз затремтіло молоде листя, зашамотіло, струсило з себе дощ самоцвітів.

Радіють і небо, і земля, і квіти теплому дощу.

Веселий дощ прошумів, і омив дерева листя.

У гаю весело щебетали, та перекликались пташки.

Дніпро: шумів, ревів та клекотав понад крутим берегом.