однорідні члени речення

Постій, постій, козаче, твоя дівчина плаче.

Котилася ясна зоря з неба та й упала додолу.

Звичайно, усі ці міфи можна трактувати і так і сяк.

Стихне мелодія, й схлипне поволі срібна хмаринка дощем.

Небо над головою чисте й прозоре, тремтить у ньому яскраво-біле кружало єдиної хмари.

Ми сидимо, схилившись над вудками, і тільки тиша й небо понад нами.

Він стояв на кормі з веслом, суворий і красивий і дивився вперед.

Синій вечір тихо бродить, квіти колихає і навшпиньки в хату входить, вікна затуляє.

Сагайдачний був не тільки воєнним стратегом, а й мудрим державним діячем.

Магазин пропонує різне шкільне приладдя: ручки, олівці, циркулі, лінійки.

У музеї можна дізнатися багато нового про звичаї й традиції нашого народу.

Не лише українська культура творилася в містах і монастирях, а й на Січі.

Усіх цифр

лише цифри 2

цифр 1 і 2

цифр 1 і 3

цифр 1,2, 4

Неспокій, рух і боротьбу я бачив скрізь: у дубовій, і вербовій корі, у старих пеньках, у дуплах.

Усі народи завжди боронили, й боронитимуть вічно своє життя, свободу і власність.

Підвищений вміст нітратів спостерігається в багатьох ранніх овочах, як-от зеленій цибулі, петрушці, редьці.

Мінімальне використання як добрив, так і пестицидів гарантує чистоту овочів, відсутність у них нітратів чи інших шкідливих речовин.

У лісі не було нічого ані грибів, ані ягід, ані черешень.

І радощі, і болі, і спогади, і мрії для них давно вже стали спільними.

На річці, у лісі, на полі усюди німо, тихо.

За війну страшніші деякі речі боягузтво, зрадництво, егоїзм.

Скрізь панував осінній спокій у саду й у полі у лісі й на городі.

Скрізь у саду й у полі у лісі й на городі панував осінній спокій.

Осінній спокій панував скрізь у саду й у полі у лісі й на городі.

У саду і полі у лісі й на городі скрізь панував осінній спокій.

Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся!

Ніночко, у тебе ж великий талант до літератури.

Я вірю рідна наша мово, що твоя сила воскресне.

Красо України, Подолля! Розкинулось мило, недбало.

пан міністре

пан лікар

пане Микола

пані вчителько

Південний краю! Як тепер далеко лежиш від мене ти!

І тут можна помилитися, Марійко, у своїх здібностях.

Де ти, фантазіє, там радощі й весна.

Ні, дякую, Іване, ви прекрасно висловили свою думку.

Непорушне й дзвінке повітря стало ще дзвінкішим, прозорішим, мов кришталь.

Мені здавалось, що вітер дужчав з кожною хвилиною.

З неозорої далини одна за одною накочувалися, бились об берег хвилі.

Кожен дотик вітровію, здавалось, висікав із них мелодію

ігнорувати правила поведінки

на щастя, обсяги виробництва збільшилися

перегорнуто останню сторінку книжки

сьогоднішня гра була, безспорно, результативною