Однорідні члени речення. Розділові знаки при однорідних членах.

а) усі члени речення, крім головних;

б) члени речення, що становлять його граматичну основу;

в) члени речення, які відповідають на одне й те питання та відносяться до

одного й того самого члена речення.

а) По дорозі торохтить зима на возі (Т. Коломієць);

б) Стали білі всі доріжки вулиці дахи сади (Н. Мудрик);

в) Умостився Морозенко на столітнім дубі (В. Скомаровський);

а) Стерня не завжди золота, але колюча для всіх і завжди (В. Слапчук);

б) Маки там не цвітуть, а горять (В. Василашко);

в) Свіжа зелень розгойдалась, розгулялась, поплила (М. Рильський);

а) Місяць світить та не гріє;

б) Тягнуться до сонця і квіти, і трави;

в) Мені наснились доли та ліси, поля веселі та вітри незримі.

а) Усе чарує зір кругом: роса, і луг, і води;

б) На річці, в лісі, на полі – усюди тихо;

в) На клумбі ще цвітуть квіти: айстри, безсмертники, чорнобривці.

а) І будинки, і дороги, і ліси все видно навкруги.

б) Скрізь червоно: на небі, на узгір’ях і на горі.

в) Луки, гори, пишні сади – все зелене і принишкле.

а ) Зоря на небі рожева уже почала займатись.

б) Вірний приятель – то найбільший скарб.

в) Перед самою хатою росли червоні, рожеві, білі маки.

а) кома;

б) двокрапка;

в) крапка з комою.

а) Усе чарує зір кругом: роса, і луг, і води.

б) На річці, в лісі, на полі – усюди тихо.

в) Степ, лиман, озеро – все закуталось у якийсь чарівний світ.

а) присудки;

б) означення;

в) обставини.

а) Працею людина сильна і красива (О. Гончар).

б) З добра й любові приходить щастя (А. Мойсеєнко).

в) Шукаю вже не щастя а поради (В. Грінчак).

а) Над нивами, лугами та долинами велика хмара йшла.

б) Залитий сонцем степ одразу принишк.

в) На травах миготіла самоцвітами роса.