Однорідні члени речення. Самостійна робота.

Дзвени, моя пісне крилата, в вітрах світової весни.

Ластівочко сизокрила, звідки ти прилетіла?

Я буду в полі сам стояти, шаблі ворожі відбивати.

Уночі несподівано знявся північний вітер, небо скоро затяглося хмарами.

Усю худобу пасли на луках, на полях чи лісах.

Це, кажуть, вітер посивів й розгублює волосся.

Там лишилися висохлі дерева, і подвір'я заросле і стежка ота споришева.

Знову гречка рясно зацвіла, в полі пахне мед і дика м'ята.

Земля молодіє від рясту, від сонця, від цвіту.

Усе поволі зникає: море, скелі, земля.

Були там різні дерева: і дуби широкочолі, і липи запашні, і тремтячі осики.

Василько їхав лісом, коні поринали у мокрий сніг.

уточнювальними

відокремленими

однорідними

неоднорідними

Над широкими сіножатями, над зеленими ярами встав леге­сенький туман.

Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

Блакитними очими дивляться мені в очі весна й небо.

Зима це період зимових свят, подарунків та канікул.

Дерева кущі птахи все завмерло навколо.

Я зробив усі завдання розв’язав задачі, написав вправу.

Життя прожити не поле перейти.

Пронеслася над галявиною ціла зграйка птахів сороки ворони граки.

На галявині в лісі в полі всюди чується гомін птахів.

Чарують наш зір хати дерева квіти. 

У нашому саду ростуть фруктові дерева: яблуні, груші, сливи.

Зацвіли діброви, долини, луги й сади.

Темно на небі, на узгір’ях, на горі.

крапка

тире

знак оклику

двокрапка

поширеним

ускладненим

складним

непоширеним