Олександр Довженко "Зачарована Десна", "Україна в огні", "Щоденник"

Красу річки Десни.

Коня, що випасався неподалік від лісу.

Добробут власної городини.

Свою родину.

Витоптав огірки.

Поїв весь горох.

Поламав соняшник.

Повиривав моркву.

перші Сашкові відвідини школи — зустріч із левом біля Десни — повінь у селі — прокльони баби Марусини за вирвану Сашком моркву

прокльони баби Марусини за вирвану Сашком моркву — зустріч із левом біля Десни — перші Сашкові відвідини школи

зустріч із левом біля Десни — прокльони баби Марусини за вирвану Сашком моркву — перші Сашкові відвідини школи — повінь у селі

прокльони баби Марусини за вирвану Сашком моркву — повінь у селі — зустріч із левом біля Десни — перші Сашкові відвідини школи

повінь у селі — прокльони баби Марусини за вирвану Сашком моркву — зустріч із левом біля Десни — перші Сашкові відвідини школи

соціально-побутової повісті

пригодницького роману

історичної повісті

урбаністичного роману

автобіографічної кіноповісті

«Майстер корабля» і «Місто»

«Тигролови» і «Зачарована Десна»

«Модри Камень» і «Тигролови»

«Місто» і «Модри Камень»

«Майстер корабля» і «Зачарована Десна»

дві кульмінаційні вершини

двоплановість зображення

наявність прологу

розповідь від третьої особи

відсутність діалогів

асоціативність моментів

потяг до гіперболи

широкі авторські відступи

невелика кількість подій

вважала його чорнокнижником

він проклинав усе на світі

той багато випивав

він зчиняв бійки під час косовиці

діда Уласа

Одарки Єрмолаївни

діда Семена

Петра Довженка

"Коли ... минуло сім літ, він вже дивився на світ інакше. Він знав вже багато. Умів знаходити помічне зілля — одален, матриган і підойму, розумів, про що канькає каня, з чого повстала зозуля, і коли оповідав про все те вдома, мати непевно позирала на нього: може, воно до нього говорить?" 

"І приємно обнімати лоша. …Приємно бродити по теплих калюжах після грому й дощу, чи ловити щучок руками. Приємно їсти паску і крашанки…. Приємно, коли яблуко, про яке думали, що кисле, виявляється солодким….».

"Коли є в хлопчика чи в дiвчинки нахил до замислювання, а навкруги росте картопля, чи бур'ян, чи коноплi — амба! То вже так i знайте, що на письменника воно пiде".

"...усюди був однаковий, спокійний, свобідний в рухах і словах, мов рівний серед рівних. Товариші поводилися з ним так само, як він з ними, свобідно, несилувано, сміялись і жартували з ним".

"..За славним містом Енськом ... тече повз радгосп, і радгоспівський садок, як то кажуть, купається в річці. Заплава річки ..., де він у цьому місці розбивається на кілька нешироких рукавів, заросла густими очеретами, кугою, верболозом і густою, зеленою соковитою травою. Як увійдеш, картуза не видко! Шумить заплава в травні та в червні...

"Стрімкі скалисті береги кітловини світилися по обох боках далеко, мов рівні, високі мармурові мури. Потік плив посеред села, тут же біля дороги, шумів і пінився, розбиваючись по каменях, котрими усіяне було його дно, і навіваючи свіжий холод на всю долину. По обох боках потока, якого береги були досить високі, прорізані в намулі давнього озера, побудовані були кашиці (загати) з річного каміння і грубих смерекових палів та колод, щоб охоронити село від виливу".

"Звідси дивився на гори, близькі й далекі верхи, що голубіли на небі, на смерекові чорні ліси з їх синім диханням, на ясну зелень царинок, що, мов дзеркала, блищали в рамах дерев. Під ним, в долині, кипів холодний ... По далеких горбах дрімали на сонці самотні оселі. Було так тихо і сумно, чорні смереки безперестанку спускали сум свій в ..., а він ніс його долом й оповідав.

: «Далека красо моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання старих про давнину, що лічив у тобі зорі на перекинутому небі, що й досі, дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах».

" Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем".

«Моя мати — наївність, тиха жура і добрість безмежна. (Це я добре пам’ятаю!) І мій неможливий біль, і моя незносна мука тепліють у лампаді фанатизму перед цим прекрасним печальним образом».

«Нiчого в свiтi так я не люблю, як саджати що-небудь у землю, щоб проiзростало. Коли вилiзає з землi всяка рослиночка, ото менi радість».

«…їй понад п’ятдесят років, а вона виглядає ще молодо й бадьоро. І голос у неї такий, як у дочки, тільки не такий гострий, якийсь тепліший, ближчий».

Леонтія Опанасенка

Петра Семеновича

діда Семена

прадіда Тараса

діда Семена

Петра Семеновича

Тихона

дядька Самійла

У Київі

У Тернополі

У Одесі

качка

ворона

Тихон Бобир

дядько Самійло

"Земля"

"Зачарована Десна"

"Звенигора"

"Захар Беркут"

прабабу Марусину

Діда Семена

Самійла-Косяря

колишнього коваля Захарка

Діда Семена

Батька

Самійла-косаря

Правда Тараса

"Воля до життя"

"Ніч перед боєм"

"Незабутнє"

"Зачарована Десна"

"Україна в огні"

"Зачарована Десна"

"Земля"

"Ніч перед боєм"

Остап, Соломія, Іван

Одарка, дядько Самійло, Сашко

Степан, Левко, Надійка

Поет, Бертольдо, Ізідора

проблема свободи й боротьби за визволення. 

оптимізм, любов до природи, людини, м’який гумор 

проблеми творення нової української культури, духовності української людини, її самоусвідомлення в новій дійсності, 

у часи воєнного лихоліття як душевна розрада, сповідь, моральна опора для митця.

кіноновела

кіноповість

кінороман

кіноп'єса

Чарлі Чаплін

Мартін Скорсезе

Федеріко Феліні

Джеймс Кемерон

захотів залишитися поряд з дружиною

Сталін заборонив повертатися на Батьківщину

йому сподобалося працювати в Москві

не ходів їхати до України

милування красою своєї Батьківщини

зображення своєї сім'ї

зображення свого дитинства й джерела формування себе як митця

зображення краси річки Десна

сюжет містить два ліричні герої - малий Сашко та зрілий майстер Олександр Довженко

сюжет розгортається навколо сім'ї малого Сашка

сюжет розгортається біля берегів річки Десна

сюжет розкриває спогади малого Сашка

Соловейками

Соколиками

Сизокрилими орлами

Козенятками

батько Сашка

дід Семен

сусід

дядько Самійло

одяг

руки

голос

обличчя

дідів кашель

дідів ревматизм

дідів головний біль

дідів зубний біль

прокльони

пісні

саджати що-небудь у землю

моркву

діда Семена

дядька Самійла

батька

діда Захарка

бабі Марусині

матері

дядьку Самійлу

малому Сашку

малому Сашку

діду Семену

батьку

автору

оповідання

пригодницького роману

психологічної повісті

кіноповісті

кульмінація на початку твору

розповідь від 3-ої особи

двоплановість сюжету

поділ на глави

те, як малий Сашко повиривав молоду моркву з грядок

те, як малий Сашко взимку утік кататися на санчатах без чобіт

зустріч Великодня на стріхах і в човнах

бій між селянами під час сінокосу на березі Десни

історичної долі українських традицій

становлення особистості

жінки в українській громаді

духовне багатство людини праці

"з нього можна було писати лицарів, богів, апостолів"

"більш за все на світі любив він сонце"

"...запаху боялась навіть риба і погано в нього клювала"

"гриби і ягоди збирав краще за всіх і розмовляв з усім живим, що росло і рухалось навколо"

Олесь Гончар - "Модри Камень"

Євген Маланюк - "Уривок з поеми"

Олександр Довженко - "Зачарована Десна"

Осип Турянський - "Тигролови"

"Земля"

"Щорс"

"Поема про море"

"Зачарована Десна"

Україна в огні"

"Україна в огні"

"Арсенал"

"Зачарована Десна"

"Воля до життя"

Харків

Одеса

Житомир

Київ

4 частини - це 4 записні книжки Довженка

4 частини - це 4 роки життя автора

4 частини - це опис життя автора у чотирьох містах

4 частини - це розповіді про роботу над чотирма фільмами

О.Довженко розпочав писати свої щоденники у 1941 році і писав до кінця життя

О.Довженко писав щоденники протягом всього свого життя

О.Довженко писав щоденники протягом 1941-1945 рр.

О.Довженко писав щоденники протягом 1945-1956 рр.

"Щоденник" - це інтимні переживання О.Довженка

"Щоденник" - це свідчення України в Другій світовій війні

"Щоденник" - це своєрідний документ страшної доби тоталітаризму

"Щоденник" - це возвеличення подвигу радянської армії

Другої Світової війни і доля України у цій війні

української жінки, матері, дружини

історичної спадщини, храмів і Бога в душі людини

місце і роль митця в суспільстві

вождів – «сильних світу сього»

збереження природи

романтичний сюжет

вигадані події

хронологічність

прикрашення дійсності

героїзм, безсмертя народу

краса природи

показ величі тоталітарних вождів

замилування красою українських дівчат

письменник

сценарист

режисер

художник

літературний критик

комедія

трагедія

фільм жахів

мелодрама

бойовик

трилер

"Україна в огні"

"Земля"

"Арсенал"

"Зачарована Десна"

"Звенигора"

"Повість полум'яних літ"

"Поема про море"

А "Зачарована Десна"

Б "Моя автобіографія"

В "Місто"

Г "Майстер корабля"

наявність двох оповідачів

наявність епіграфа

наявність епілогу

поділ на 50 частин

відсутність розв’язки 

батька

діда Семена

прадіда Тараса

Олександра Довженка

Уживання термінів, спеціальної фразеології

Фрагментарність, емоційно-оцінні вислови

Відсутність емоційно-забарвлених слів

Наявність великої кількості повторів і звернень

матір

ворону

прабабу Марусину

Десну

класичний сюжет, складається з 5 розділів-новел

початок твору з розв'язки, затягнута експозиція

двоплановість розповіді, фрагментарність, швидка зміна "кадрів", планів

дві передмови, прийом ретроспекції, мотив дороги

«Ніч перед боєм».

«Україна в огні».

«Зачарована Десна».

«Щоденнику» .

Українець

Митець

Сосницький

Сашко

Одеську.

Київську

Ялтинську

Московську.

Великою Удовицею

Мужньою Жінкою

Матір’ю-Героїнею

Святою Богородицею

так;       

ні.

«Мойсей» І. Франка;                                 

«Мені однаково» Т. Шевченка;

«Contra spem spero» Лесі Українки; 

«Заповіт» Т. Шевченка.

1941 - 1945 pp

1941 - 1948 pp.   

1935 - 1943 pp.

1941 - 1956 рp.        

М. Бажан

І. Кочерга

І. Франко

Т. Шевченко

Є відступ радянських військ на схід

Українське село Тополівка

Винищення Ернстом фон Краузом невинних людей

Доля Христі Хутірної

Соціально-побутова.

Історична

Автобіографічна

Соціально-психологічна

Ой піду я до роду гуляти

Із-за гори вітер віє

Вилітали орли з-за крутої гори

Ой матінко-зірко

Однойменна стаття, написана в 1942 році

Непорозуміння між письменником і Й. Сталіни

Є попередні фільми митця про фронтові події

Прагнення Олександра Петровича возвеличити радянську армію

поет

карикатурист

режисер

сценарист

"філологічним водевілем"

"лебединою піснею" ( останнім твором)