Олександр Зима "Про Сірого Ворона та чарівні окуляри"

вірш

казка

легенда

оповідання

Літературна (авторська)

Народна

Віршована

Сергійко

Сойка

Сірий Вовк

Сірий Ворон

Сова

Лісник

золота монета

осколок скла

обгортка від шоколаду

осколок дзеркальця

перламутровий гудзик

срібний гудзик

Вкрав у Сойки чарівні окуляри.

Вкрав у Сови чарівні окуляри.

Вкрав у Сови чарівне дзеркальце.

Зруйнував гніздо Сови.

Ворон збирає усе блискуче.

Ворон і його діти забули свою мову і вміють тільки каркати.

Ворон став погано бачити.

Повік каркатиме.

Доки не згадає своєї мови.

Доки не знайде усіх скалок і не складе з них чарівних окулярів і не поверне їх Сові.

Доки не збире усе блискуче.

Бо розбилися чарівні окуляри.

Бо в неї вкрали чарівні окуляри.

Бо не може вона побачити ні сонця, ні квітів.

Про те, що не можна красти.

Про нещасного Сірого Ворона.

Про те, що робитиме тільки добро.

Не бери, де не поклав.

Чуже добро пече руки.

Той, хто розіб'є чужу радість, уже ніколи не матиме щастя.

Краденим добром багатий не будеш.