Олімпіада з агрохімії. Варіант 2.

1. Входить  у  склад  деяких  амінокислот  як  вільних,  так  і зв'язаних.

 2. Входить у склад хлорофілу, при допомозі якого рослина зв'язує сонячну енергію в хімічну.

3. Входить у склад амінокислот і амідів, без яких немає білка і немає життя.

 4. Має важливе значення в забезпеченості фізіологічної зрівноваженості розчинів.

  5. Входить у склад нуклеїнових кислот (РНК, ДНК), а також АТФ, «елемент життя і думки».

  6. Сприяє морозо- і засухостійкості рослин, регулює вміст води в плазмі клітин.

 1. Сприяє цвітінню і заплідненню, відіграє важливу роль у вуглецевому обміні.

 2. Відіграє важливу роль в окисно-відновних процесах, вуглеце­вому, білковому обміні й

         утворенні хлорофілу.

  3. Посилює діяльність бульбочкових бактерій, сприяє відновлен­ню нітратів у рослинах.

 4. Сприяє накопиченню ростових речовин, вітамінів С і Р, поліп­шує фосфорне й азотне  

         живлення рослин.

5. Складова частина багатьох ферментів регулює окисно-відновні процеси в рослинах.

1.      Концентровані, розчинні форми мінеральних добрив у кількос­ті 5... 15 кг/га N, Р₂О₅, К₂О  вносяться для забезпечення рослин поживними речовинами з початку їх росту і розвитку.

2.    Вносяться близько 80 % усієї, виділеної для сільськогосподар­ської культури, норми добрива для забезпечення поживними речовинами рослин на протязі вегетаційного періоду.

3.     Вносяться розчинні форми мінеральних добрив у дозах по 20...60 кг/га N, Р₂О₅, К₂О  для посилення росту або поліпшення якості врожаю.

1.       Здатність ґрунту утримувати дрібні тверді частинки.

2.     Здатність ґрунту вбирати й утримувати на поверхні твердих частинок молекули розчиненої у воді речовини.

3.      Здатність рослин і мікроорганізмів вбирати з ґрунтового розчину поживні речовини.

4.     Здатність ґрунту утворювати, внаслідок взаємодії розчинних речовин, важкорозчинні сполуки.

5.     Здатність колоїдних частинок ґрунту обмінно поглинати катіони й аніони з ґрунтового розчину.

1.     Кислотність ґрунту, яка виявляється під час обробітку гідролі­тично нейтральною сіллю.

2.    Кислотність ґрунтового розчину.

3.    Кислотність ґрунту, яка виявляється під час його обробітку розчином гідролітично лужної солі.

4.    Сума обмінної і гідролітичної кислотності твердої фази ґрунту.

5.    Сума кислотності твердої фази ґрунту та ґрунтового розчину.

1.       Містить основний запас поживних речовин для рослин.

2.     Безпосереднє джерело поживних речовин для рослин.

3. Сприяє розчиненню важкорозчинних сполук, забезпечує мікроорганізми і корені рослин киснем.

1.      Краще ростуть на кислих ґрунтах (рН 4,5...5,0) погано на нейтральних, чутливі до надлишку водорозчинного кальцію.

2.    Добре ростуть на середньо- і слабокислих грунтах (оптимальне значення рН 5,5...6,0).

3.     Добре ростуть на слабокислих ґрунтах, середньо- і сильнокислі ґрунти слід вапнувати (рН 5,5...6,0)

4.    Добре ростуть при слабокислій або нейтральній реакції ґрунтового середовища (рН 7,0...6,0).

5.    Добре ростуть тільки при нейтральній або слаболужній реакції середовища (рН 7,0...8,0).

 1.Дерново-середньопідзолистий грунт (Нг = 3 мг-екв на 100 г грунту, S = 4 мг-екв на 

  100 г грунту).

2.Сірий лісовий грунт (Нг = 4 мг-екв на 100 г грунту, S = 4 мг-екв на 100 г грунту).

3.Темно-сірий лісовий грунт (Нг = 3 мг-екв на 100 г грунту, S = 3 мг-екв на 

  100 г грунту).

1. Н_г х 1,5.

S x 100 / S + H

3. 0,086 (Na-0,lE)Hd.

1.   За агрегатним станом.

2.  За хімічним складом і природою.

3. За походженням і місцем одержання.

4.   За кількістю головних елементів живлення.

1.      Утворюється міцна листкостебельна маса, листя інтенсивно зелене.

2.    Утворюється міцна, інтенсивно зелена листкостебельна маса. Нижні листки з-за недостачі світла іноді світлішають і засихають.

3.      Листки дрібні, світло-зелені, передчасно жовтіють і засихають, стебла тонкі, слабко розгалужуються.

4.     Погіршується формування та розвиток репродуктивних органів.

5.     Посилюється і зберігається життєдіяльність організму.

6.      Підвищується синтез і масова частка білка в рослині.

7.     Прискорюється дозрівання рослин, але репродуктивні органи дрібні.

 8. Накопичується надлишок азотистих сполук (білка, нітратів тощо).

1. Сечовина.

2. Натрієва селітра.

 3. Аміак водний технічний.

4. Сульфат амонію.

5. Сульфат амонію-натрію.

6. Хлорид амонію.

7. Аміачна селітра.

8.Сульфат-нітрат амонію.

1. 7,5;

  2. 4,4;

  3. 3,0.

1. 30...200.

2. 5...20.

3. 20...60.

4. 200...400.

1. 10;    

2. 20;    

3. 5.

1. Хлористий калій.

2. Сульфат калію.

3. Поташ.

4. Каліймагнезія.

5. Калійно-магнезіальний концентрат.

6. Калійна сіль.

7. Цементний пил.

8. Деревна зола.

1.       Комплексні добрива, отримані шляхом механічного змішуван­ня готових порошковидних кристалічних або гранульованих однокомпонентних або складних добрив.

2.     Комплексні тверді або рідкі мінеральні добрива, в яких усі частини, кристали або гранули мають однаковий або близький хімічний склад.

3.      Комплексні добрива, одержані змішуванням готових одноком­понентних добрив із введенням рідких і газоподібних продуктів.

1. Властивість мінеральних добрив вільно сипатись під дією гравітаційних сил в умовах  зберігання.

2. Стан мінерального добрива, характеризує ступінь агломерації, яке виражене кількістю    злежаних грудок у відсотках.

3. Властивість мінерального добрива утворювати фазові контакти щеплення між зернами мінерального добрива при зовнішніх умовах.

1. Багата органічною речовиною чорна однорідна землиста маса.

 2. Гній, де використана на підстилку солома зберігає своє забарв­лення (жовте) і міцність.

 3. Гній, де використана на підстилку солома втрачає міцність і набуває темно-коричневого  кольору.

  4. Чорна маса від підстилки не відрізняється.

1.        7,2.

2.      8,2.

3.       6,5.

4.      9,0.