Технологія опоряджувальних робіт. Опорядження поверхонь звичайними штукатурками

Для оштукатурення поверхонь у підвалах, тимчасових будівлях, підсобних приміщеннях застосовують:

Якщо у складі розчину один в'яжучий матеріал, то розчин називають:

Якщо у складі розчину два і більше в'яжучих матеріалів, то розчин називають:

Розчин з надмірною кількістю в'яжучого матеріалу називають:

Розчин з недостатньою кількістю в'яжучого матеріалу називають:

Розчин, який легко розрівнюється на поверхні штукатурним інструментом, не утворюючи щілин:

Характеризується рухливістю розчину, тобто здатністю розтікатися на поверхні під впливом власної ваги або зовнішніх зусиль:

Розчин, який здатний витримувати у насиченому водою стані певну кількість циклів заморожування і відтанення:

Основні властивості розчинової суміші:

В'яжучі для звичайних штукатурок вибирають залежно від:

Головною складовою розчинів, яка забезпечує їх твердіння і зчеплення з основою є:

Рухливість розчину визначається за допомогою:

У житлових і громадських будівлях (дошкільні заклади, школи, лікарні) застосовують:

Правильність виконаної штукатурки перевіряють:

Проста штукатурка завтовшки не більше 12мм складається з:

Перша технологічна операція при проведенні штукатурних робіт - це:

Набризк - це:

Після розрівнювання накривки її потрібно затерти за допомогою:

На поверхню штукатурний розчин уручну можна:

Накидають розчин на стелю:

Яким інструментом здійснюють накидання штукатурного розчину?

Ґрунт поліпшеної штукатурки розрівнюють по маякам:

За своїми властивостями та умовами твердіння в'яжучі речовини поділяються на дві основні групи:

У будівлях першого класу: театрах, клубах, музеях використовують штукатурку:

Стіни провішують за допомогою: