Художній твір на історичну тематику, який близький за змістом до роману П. Куліша «Чорна рада».
Літопис С. Величка.
Літопис Г. Грабянки.
Літопис Самовидця.
«Повість минулих літ».
Художній твір на історичну тематику, який близький за змістом до роману П. Куліша «Чорна рада».
Літопис С. Величка.
Літопис Г. Грабянки.
Літопис Самовидця.
«Повість минулих літ».
За рахунок чого збагатився М. Черевань і потім оселився у Хмарищі?
Розбійництва.
Участі у війнах проти ляхів.
Гноблення селян.
Отримання спадщини від заможного дядьки.
Прислів’я, яке використав Василь Невільник у своєму зверненні під час зустрічі зі Шрамом.
«Гора з горою не зійдеться, а чоловік з чоловіком зійдеться».
«Який гість, така йому і честь».
«Милий гість не часто буває».
«Чим багатий, тим і радий».
Улюблена справа пана Череваня.
Бджолярство.
Рибальство.
Мисливство.
Гончарство.
Шрам одночасно був попом і ...
Вчителем.
Лікарем.
Полковником.
Хорунжим.
Про якого гетьмана козаків не згадується у творі?
Т. Трясила.
П. Павлюка.
І. Брюховецького.
С. Зборовського.
Про що співав старець-кобзар, перебуваючи у Череваня?
Героїчне минуле України.
Сум країни через смерть Б. Хмельницького.
Страждання козаків у турецькій неволі.
Красу рідного краю.
М. Черевань називав божком...
Сталеву шаблю.
П. Шрама.
Жбан із Польщі.
Кожного, хто відцурався віри християнської.
Обряд, який відбувся під час гостювання Шрама у Череваня.
Ворожіння на щасливу долю.
Сватання.
Нашіптування хвороби.
Хрестини.
Про кого з героїв П. Куліш у творі зазначив: «Не любив ніяких сварок»?
Про Т. Сурмача.
І. Шрама.
М. Череваня.
Товстопикого синьокаптанника.
М. Черевань «пішов би до запорожців», якби:
Умів добре орудувати зброєю.
Досконало знав їх звичаї і побут.
Він не вірив у Бога.
Не мав дружини.
«Я. Сомко був воїн уроди, возраста і красоти зіло дивної»,— так зазначалося...
У Біблії.
Літописах.
Сказаніях.
Житіях.
М. Черевань присвятив би решту свого життя козаччині, якби:
Мав міцне здоров’я.
Не родина.
Отримав на це дозвіл від Я. Сомка.
Не велике господарство.
Біблійна легенда, про яку згадав у своїй розповіді Кирило Тур.
Адама і Єву.
Вавілонську вежу.
Мойсея.
Створення землі.
Продовжте фразу: «Як же часом покотиться по небу і погасне ясна зоря, козак...»
Загадає бажання.
Перехреститься і прочитає молитву.
Вирушає у похід.
Тільки тоді лягає відпочивати.
Сузір’я, що є щасливим для козака.
Пса.
Возу.
Чумацького Шляху.
Діви.
«Дівка як... де не посади, там і прийметься». Яке дерево мав на увазі Кирило Тур?
Березу.
Осику.
Вербу.
Горобину.
У чому полягало життєве кредо козака Кирила Тура?
«За рідний край і життя віддай».
«Краще на своїй стороні кістьми лягти, ніж на чужині слави натягти».
«Знищу ворога сьогодні, бо завтра нашкодить».
«Честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала».
Кому з героїв належить дана характеристика: «Хисткий і проворний, як сугак на степу»?
Кирилу Туру.
Петру Шраменку.
Богдану Чорногору.
Гетьману Я. Сомку.
Чого не робила Леся, доглядаючи за пораненим Петром?
Копала коріння лікарських рослин.
Варила зілля.
Сиділа біля недужого.
Повсякчас схлипувала біля нього.
Що сприяло швидкому позбавленню хвороби Петра?
Любов до нього Лесі.
Цілющі ліки.
Радість і піднесеність з приводу перемоги над Туром.
Смачний харч і свіже повітря.
Визначіть художні засоби в уривку з твору: «Здоров’я почало брати гору, наповняло козацьке тіло, як вода колодязь».
Метафора, гіпербола.
Епітет, порівняння.
Метафора, порівняння.
Метонімія, гіпербола.
За яких обставин Леся і Петро не могли одружитися?
Бо стара Череваниха чинила цьому опір.
Дівчина була заручена із Я. Сомком.
Через бідність козака.
У зв’язку з військовими подіями на Січі.
Посеред двору, де мешкав Гвинтовка, стояв стовп, до срібного кільця якого міг прив’язати тільки...
Простий козак.
Посполитий.
Хто рівня господареві.
Будь-хто.
Честі і правди, на думку І. Шрама, дотримувався...
Пугач.
Я. Сомко.
І. Брюховецький.
Кожний козак-січовик.
Звинувачуючи І. Брюховецького у надмірній демократичності до порушників козацьких правил, Пугач так висловився...
«Катюзі по заслузі».
«Нема там добра, де нема правди».
«Прийде і на нашу вулицю свято».
«Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся».
За часів Хмельниччини запорожці мали...
Волю.
Неабияку освіту.
Щодня чистити зброю.
Право тимчасово відвідувати власні родини.
Прислів’я, яке характеризує погляди Гвинтівки.
«Що буде, те й буде, а буде те, що Бог дасть».
«Моя хата скраю, я нічого не знаю».
«Дурному хоч кіл на голові теши».
«Вовка скільки не годуй, а він усе в ліс дивитиметься».
«Мужицтво» вирушило на чорну раду, щоб:
Збагатитися матеріально.
Бути політично усвідомленими.
Виявити власну позицію.
Побачити претендентів на гетьманську булаву.
Я. Сомко, прибувши на раду, в руках тримав...
Біблію.
Ікону Богородиці.
Прапор України.
Золоту булаву Хмельницького.
П. Шраменко найбільше пошановував у Я. Сомка його...
Пишну вроду.
Розум.
Уміння спілкуватися з простим людом.
Обізнаність у військовій справі.
Прибічники І. Брюховецького називали Я. Сомка...
Київським друкарем.
Заможним паном.
Переяславським крамарем.
Іудою.
Аби вберегтися від розбещених козаків-харцизів, необхідно було...
Їздити виключно вдень.
Мати добрих коней.
Належним чином озброїтися.
Отримати при собі блакитну стрічку.
Вуяхевич у козацькому таборі був...
Хорунжим.
Сотенним.
Генеральним писарем.
Джурою.
Прощаючись із Шраменками, М. Черевань жалкував, що:
Більше їх не побачить.
К. Тур викрав Лесю.
Втрутився у події обирання гетьмана.
Так швидко минає життя.
Кого мав на увазі полковник І. Шрам, висловлюючись: «Заклювала ворона нашого сокола»?
Т. Сурмача.
Я. Сомка.
К. Тура.
В. Невольника.
Створюйте онлайн-тести для контролю знань і залучення учнів до активної роботи у класі та вдома
Створити тест