П. Куліш "Чорна рада" (Х-ХІІ частини)

Слова якої народної пісні вклав автор в уста ковалевої жінки, яку зустрів Шрам на Гвинтовчиному хуторі?

"Оставили на мої руки товариша.Так отсе живу тут да й няньчусь із ним, як із дитиною: то співаю йому, то що". Так Кирила Тура після сутички з Петром Шраменком виходжував

"А посеред двору в Гвинтовки стояв стовп, і в стовпу усе кільця, то залізні, то мідні, то срібні. Ото знак, що простий козак або посполитий в'яжи коня до залізного, а хто значний козак, то до мідного; як же хто ... , так той уже до срібного". Вставте на місці крапок слова

"Зразу видно було, що се не нашого пера пташка.Не та в неї хода, не та й постать, да й українська одежа якось їй не припадала. А гарна, чорноброва була". Так автор описує

Висловлюючись про свою Настусю, Гвинтовка вжив таке українське прислів'я:

Княгиня Настуся живе у Гвинтовки

Петро Шраменко, зустрівши на хуторі Кирила Тура, з яким нещодавно бився на смерть,

"А що вражий сину, зіп'явсь уже на ноги! Поїдемо до коша на розправу". Так до Кирила Тура звернувся

"Чоловік сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях, чоботи шкапові попротоптувані. Хіба по шаблі можна було здогадуватися, що воно щось не просте: шабля аж горіла од золота". Так автор описує

Хто з товариства, яке зібралося у Романовського Куті, призначив кару Кирилові Туру

Хто беріг Кирила Тура од лихої халепи, "ходячи круг стовпа, одного зупинить покірним проханням, другому попрікне про яку-небудь Кирилову послугу, а на іншого то й насвариться"?

"Уже господь усі душі привернув до нашої сторони. Підвернемо тепер ми під корито ваших полковників та гетьманів; заведемо на Вкраїні інший порядок; не буде в нас ні пана, ні мужика, ні багатого, ні вбогого; усе в нас буде обще." Таку новину повідомив