Перша світова війна

Додано: 29 квітня 2020
Предмет: Історія України, 10 клас
Тест виконано: 1 раз
14 запитань
Запитання 1

Пе́рша світова́ війна́ — світова війна, глобальний збройний конфлікт, Розпочався

варіанти відповідей

28 липня 1914 

28 жовтня 1914 

20 липня 1914 

28 липня 1913

Запитання 2

Сили Антанти на чолі з яких держав

варіанти відповідей

Французькою республікою, Російською імперією  Великою Британією і США 

Французькою республікою, Російською імперією , Великою Британією і  

Французькою республікою, Росією  Великою Британією і США 

Французькою імперією, Російською імперією , Великою Британією і США 

Запитання 3

Входили  Четверного Союзу 

варіанти відповідей

 на чолі з Австро-Угорською імперією, Німецькою імперією, Болгарським царством й Османською імперією. Королівство Італія Грузією

 на чолі з , Німецькою імперією, Болгарським царством й Османською імперією. Королівство Італія 

 на чолі з Австро-Угорською імперією, Німецькою імперією, Болгарським царством й Османською імперією. Королівство Італія 

 на чолі з Австро-Угорською імперією, Німецькою імперією, Румунія Османською імперією. Королівство Італія 

Запитання 4

28 червня 1914. Балкани. Вбивство Гаврилом Принципом спадкоємця австро-угорського престолу ерцгерцога Франца Фердінанда та його дружини


варіанти відповідей

Стало початком війни Австро - Угорщини з Сербією

Причина Першої Світової Війни

Причина Любовного роману Гаврила і дружини принца

Австрія оголосила війну Україні

Запитання 5

Що зображено на малюнку і коли воно сталося ?

варіанти відповідей

 (15) березня 1917 Розстрілом Миколи ІІ та членів його родини

Розстрілом Миколи ІІ та членів його родини 14 березня

Розстрілом Миколи І та членів його родини 18 грудня

заручени

Запитання 6

Російська імперія, на підтримку Сербії, оголосила часткову мобілізацію проти Австро-Угорської імперії коли?

варіанти відповідей

29 липня 1914

28 липня 1914

25 липня 1914

21 липня 1914

Запитання 7

Карпатської операції Результат:Наприкінці березня 1915 російські війська знову перейшли в наступ, але спроба форсувати Карпати не вдалася. 2 (15) квітня головнокомандувач фронтом генерал від артилерії Іванов зупинив цей невдалий наступ. Точних даних про втрати російських військ в Карпатській битві немає, але загалом вони перевищили 200 тис. бійців.

варіанти відповідей

Перемога Османського армії

Перемога Румунської армії

Перемога російської армії

Перемога Німецької армії

Запитання 8

Бої за гору Маківка — запеклі позиційні бої за гору Маківка в Карпатах, що точилися з 29 квітня до 4 травня 1915, під час Першої світової війни на східному фронті між підрозділами якими?

варіанти відповідей

австро-угорської 55-ї піхотної дивізії фон Фляйшнера (до складу якої входили 7 сотень 1-го та 2-го куренів Українських січових стрільців) та російськими військами 78-ї піхотної дивізії генерала Альфтана задля заволодіння панівною висотою — горою Маківка з метою контролю над селом Русова.

австро-угорської 55-ї піхотної дивізії фон Фляйшнера (до складу якої входили 7 сотень 1-го та 2-го куренів Українських січових стрільців) та російськими військами 78-ї піхотної дивізії генерала Альфтана задля заволодіння панівною висотою — горою Марунуру з метою контролю над селом Козьова.

австро-угорської 55-ї піхотної дивізії фон Фляйшнера (до складу якої входили 7 сотень 1-го та 2-го куренів Українських січових стрільців) та російськими військами 78-ї піхотної дивізії генерала Альфтана задля заволодіння панівною висотою — горою Маківка з метою контролю над селом Козьова.

австро-угорської 55-ї піхотної дивізії фон Гугора (до складу якої входили 7 сотень 1-го та 7-го куренів Українських січових стрільців) та російськими військами 79-ї піхотної дивізії генерала Альфтана задля заволодіння панівною висотою — горою Маківка з метою контролю над селом Козьова.

Запитання 9


29 квітня — 4 травня 1915 Що відбувалося

варіанти відповідей

Карпатська операія


Бої за Києв


Бої за Станіслав


Бої за гору Маківка


Запитання 10

У дводенних боях вдалося ворогові добути частину становищ нашого відтинку, що боровся по-геройськи. Аж тут, у найгрізнішому моменті з'явилися українці. Нехай коштує, що хоче, відвічний ворог мусить бути відбитий!

Зі запалом, одушевлені правдивим патріотизмом, з розмахом як шумна буря, якій ніщо опертися не може, кинулися молоді хоробрі сини тієї країни в обороні рідної землі на ворога й приневолили його залишити те, що він вважав за здобуте. Небезпеку усунено. Українські Стрільці двічі рішили бій у нашу користь. Вони можуть гордо дивитися на свої подвиги, бо повсякчасно залишиться в історії слава їхніх хоробрих подвигів, та золотий лавровий листок в історії їхнього народу. Боротьба була важка і вимагала жертв. Тим, що залишилися в живих, висловлюємо нашу щиру подяку й наш подив. Героям, що поклали свої голови і віддали останню краплину крови, тим, що не можуть уже радіти перемогою, присвячуємо на вічну пам'ять цю згадку.

Українці! З великою гордістю можете глядіти на Ваші найновіші геройські подвиги. Кожний мусить славитися приналежністю до Вашого корпусу, бо він матиме право назвати себе вибраною частиною.[2] Про звіт якої армії йдеться

варіанти відповідей

2 травня 1915, в денному звіті командування 55-ї дивізії Румунської армії зазначалося

2 травня 1915, в денному звіті командування 55-ї дивізії російської армії зазначалося

2 травня 1915, в денному звіті командування 55-ї дивізії німецької армії зазначалося

2 травня 1915, в денному звіті командування 55-ї дивізії австрійської армії зазначалося

Запитання 11

Микола II Рома́нов (6 (18) травня 1868 — 17 липня 1918) — останній російський імператор ? як його можна охарактеризувати в ході 1 світової війни

варіанти відповідей

23 жовтня 1915 Микола II зайняв пост Верховного головнокомандувача російської армії. Невдачі на фронті, величезні втрати, розруха, голод викликали незадоволення самодержавством у всіх колах суспільства. Лютнева революція 1917 в Росії ліквідувала монархію.я не можу дати йому оцінку

23 жовтня 1915 Микола II зайняв пост Верховного головнокомандувача російської армії. Невдачі на фронті, величезні втрати, розруха, голод викликали незадоволення самодержавством у всіх колах суспільства. Лютнева революція 1917 в Росії ліквідувала монархію.Він був найкращим імператором Росії при ньому Росія могла повернути знову Константинополь у лоно Православ'я

23 жовтня 1915 Микола II зайняв пост Верховного головнокомандувача російської армії. Невдачі на фронті, величезні втрати, розруха, голод викликали незадоволення самодержавством у всіх колах суспільства. Лютнева революція 1917 в Росії ліквідувала монархію.Імперія не стійке утворення рано чи пізно вона згорить

23 жовтня 1915 Микола II зайняв пост Верховного головнокомандувача російської армії. Невдачі на фронті, величезні втрати, розруха, голод викликали незадоволення самодержавством у всіх колах суспільства. Лютнева революція 1917 в Росії ліквідувала монархію.Слабкий імператор

Запитання 12

Лютне́ва револю́ція Почалася

варіанти відповідей

27 лютого 1917

20 лютого 1918

2 лютого 1988

7 лютого 1916

Запитання 13

Причина Лютневої революції

варіанти відповідей

Головними причинами загострення політичної ситуації в Російській імперії були участь імперії в Першій світовій війні 1914–1918, бездарність верховного командування на чолі з імператором Миколою І та внаслідок цього великі людські втрати на фронтах.

Участь Російської імперії у світовій війні та мобілізація до армії значної кількості селян призвели до розорення та загального зубожіння значних мас населення імперії, поглибила соціально-економічні і політичні суперечності в країні. З початку 1917 року незадоволення війною та економічні труднощі викликали масовий страйковий рух, особливо у великих промислових центрах. Страйк на Путиловському заводі в Петрограді, що розпочався 17 лютого 1917 року, став передвісником масових революційних виступів.

Головними причинами загострення політичної ситуації в Російській імперії були участь імперії в Першій світовій війні 1914–1918, бездарність верховного командування на чолі з імператором Миколою ІІ та внаслідок цього великі людські втрати на фронтах.

Участь Російської імперії у світовій війні та мобілізація до армії значної кількості селян призвели до розорення та загального зубожіння значних мас населення імперії, поглибила соціально-економічні і політичні суперечності в країні. З початку 1917 року незадоволення війною та економічні труднощі викликали масовий страйковий рух, особливо у великих промислових центрах. Страйк на Путиловському заводі в Петрограді, що розпочався 17 лютого 1917 року, став передвісником масових революційних виступів.

Головними причинами загострення політичної ситуації в Російській імперії були участь імперії в Першій світовій війні 1914–1918, бездарність верховного командування на чолі з імператором Миколою ІІ та внаслідок цього великі людські втрати на фронтах.

Участь Російської імперії у світовій війні та мобілізація до армії значної кількості селян призвели до розорення та загального зубожіння значних мас населення імперії, поглибила соціально-економічні і політичні суперечності в країні. З початку 1917 року незадоволення війною та економічні труднощі викликали масовий страйковий рух, особливо у великих промислових центрах. Страйк на Путиловському заводі в Москві що розпочався 17 лютого 1917 року, став передвісником масових революційних виступів.

Головними причинами загострення політичної ситуації в Російській імперії були участь імперії в Першій світовій війні 1914–1919, бездарність верховного командування на чолі з імператором Миколою ІІ та внаслідок цього великі людські втрати на фронтах.

Участь Російської Федирації у світовій війні та мобілізація до армії значної кількості селян призвели до розорення та загального зубожіння значних мас населення імперії, поглибила соціально-економічні і політичні суперечності в країні. З початку 1917 року незадоволення війною та економічні труднощі викликали масовий страйковий рух, особливо у великих промислових центрах. Страйк на Путиловському заводі в Петрограді, що розпочався 17 лютого 1917 року, став передвісником масових революційних виступів.

Запитання 14

Лютнева Революція 1917 початок

варіанти відповідей

27 лютого (10 березня) до загального страйку петроградських робітників приєднались солдати Волинського, Преображенського та Румунської гвардійських полків. Петроград опинився в руках повсталих. Відновлення порядку в столиці та встановлення зв'язку з урядовими установами і особами — такі завдання поставив перед собою Тимчасовий комітет Державної Думи (голова — Михайло Родзянко), створений вранці.

Того ж дня ввечері відкрилось перше засідання Петроградської Ради робітничих, солдатських та матроських депутатів, яка обрала головою лідера меншовицької фракції Державної Думи Миколу Чхеїдзе.

Рада делегувала до Тимчасового комітету своїх представників — Гучача

27 лютого (10 березня) до загального страйку петроградських робітників приєднались солдати Волинського, Преображенського та Литовського гвардійських полків. Петроград опинився в руках повсталих. Відновлення порядку в столиці та встановлення зв'язку з урядовими установами і особами — такі завдання поставив перед собою Тимчасовий комітет Державної Думи (голова — Михайло Родзянко), створений вранці.

Того ж дня ввечері відкрилось перше засідання Петроградської Ради робітничих, солдатських та матроських депутатів, яка обрала головою лідера меншовицької фракції Державної Думи Миколу Чхеїдзе.

Рада делегувала до Тимчасового комітету своїх представників — Чхеїдзе і Керенського.

27 лютого (10 березня) до загального страйку петроградських робітників приєднались солдати Волинського, Преображенського та Литовського гвардійських полків. Петроград опинився в руках повсталих. Відновлення порядку в столиці та встановлення зв'язку з урядовими установами і особами — такі завдання поставив перед собою Тимчасовий комітет Державної Думи Російської федирації (голова — Михайло Родзянко), створений вранці.

Того ж дня ввечері відкрилось перше засідання Петроградської Ради робітничих, солдатських та матроських депутатів, яка обрала головою лідера меншовицької фракції Державної Думи Миколу Чхеїдзе.

Рада делегувала до Тимчасового комітету своїх представників — Чхеїдзе і Керенського.

27 лютого (10 березня) до загального страйку петроградських робітників приєднались солдати Волинського, Преображенського та Литовського гвардійських полків. Москва опинився в руках повсталих. Відновлення порядку в столиці та встановлення зв'язку з урядовими установами і особами — такі завдання поставив перед собою Тимчасовий комітет Державної Думи (голова — Михайло Родзянко), створений вранці.

Того ж дня ввечері відкрилось перше засідання Петроградської Ради робітничих, солдатських та матроських депутатів, яка обрала головою лідера меншовицької фракції Державної Думи Миколу Чхеїдзе.

Рада делегувала до Тимчасового комітету своїх представників — Чхеїдзе і Керенського.

Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома

Створити тест