Персоналії для візуального розпізнавання з історії України 1917-1921 рр.

Виберіть портрет громадсько-політичного діяча, котрий виправдовував свої дії наступними словами: 

«Взагалі мусимо дивитися на Варшавський договір як на тимчасовий вихід з тяжкої ситуації. Треба нам якось зміцнити свої сили для того, щоб продовжувати боротьбу з нашим головним ворогом – Московщиною»:

Хто з українських лідерів періоду 1917 – 1921 рр. так виправдовував свій вчинок:

«Союзні місії ставили мені умови, які зводилися до вимог федерації з Росією. Я дуже добре розумію небезпеку, що виникла з подібного політичного домагання, але змагаючись перш за все за вищу мету – утримання ладу в державі, яку я збудував, я мусив всупереч власній волі схилитися перед вимогою союзників і проголосити федерацію з Росією»?

«Перехід Галицької Армії на сторону Денікіна поставив нашу Армію в надзвичайно тяжке стратегічне й матеріальне положення, бо, одночасно з передачею ворогові значної кількості військового майна, для його наступу була відкрита головна комунікаційна лінія... У зв’язку з цим Уряд… заявляє, що він тимчасово переходить на інші способи боротьби за нашу державність... Уряд буде керувати справами України та захищати її перед іншими державами так, як цього вимагатимуть інтереси нашої республіки...»

Хто з діячів, зображених на фото, очолював Українську державу за обставин, наведених в уривку документа:

Вкажіть українського громадського діяча ХХ ст, засновника ідеології інтегрального націоналізму:

Український прозаїк і соціаліст, автор усіх універсалів Української Центральної Ради. Після невдалої дипломатичної місії до Петрограда він очолив Генеральний секретаріат, відстоюючи ідею автономії України у складі Росії.

«Німці вважали моє становище поганим і запропонували мені полетіти нааероплані до Одеси (де ще зберігалася моя влада), тому що шляхи всі були відрізані остаточно... Я відхилив цю пропозицію, бо вважав, що повинен досидіти до кінця отут, де уряд і військо, незважаючи на їхнє ставлення до мене»

Так оповідає про останні дні свого перебування в Києві:

Чию діяльність І. Франко оцінював поданими нижче словами:

 «Глибока і сильна віра в західноєвропейські ідеали соціальної рівності і політичної волі заслонювала перед його очима ідеал національної самостійності… Для нас тепер не підлягає сумніву, що брак віри в національний ідеал був головною трагедією в житті, був причиною безплідності його політичних змагань.»

Завдяки зусиллям якого з цих діячів було відкрито Українську академію наук

«НАКАЗ АРМІЯМ ПІВДЕННОГО ФРОНТУ,

У зв’язку із закінченням бойових дій проти Врангеля, унаслідок його розгрому, Революційна військова Рада Південного фронту вважає завдання, поставлене перед партизанською Повстанською армією, виконаним і пропонує Реввійськраді Повстанської армії негайно розпочати роботу з перетворення партизанських повстанських частин у нормальні військові з’єднання Червоної Армії…

[…]

У разі негативної відповіді… червоні полки фронту… говоритимуть з [повстанцями] іншою мовою...»

«Командармом Повстанської армії» на момент оприлюднення цитованого наказу був: