Підсумкова контрольна робота з української мови 5-А

підметом;

присудком;

додатком;

означенням.

 підметом;

 означенням;

 обставиною;

додатком.

Осінь принесла щедрий урожай і рясні дощі.

Не він один, а обидва розбалакалися.

 Край лісу стоїть маленька хатка.

 Українська хата - ошатна, оздоблена, вибілена.

Окрім груш, тут росли дуби, клени й тополі.

Про безхарактерну людину кажуть ні риба ні м'ясо

Вітер в гаї нагинає лозу і тополю.

Парк прикрашають статуї, фонтани, альтанки.

За лісом сходило сонце і розсіювало біле плетиво хмар

То зоря згасає, то меркне місяць у чорній млі.

Дощ і чорнобривці пахнуть осінню.

Марійка збирає ромашки, волошки та колоски.

Ховає час печаль і сум за грати.

Про безхарактерних людей кажуть ні риба ні м'ясо.

І пада сніг лапатий, волохатий.

Спокійно й величаво стоять дерева.

О, О, О, О - УС.

УС: О, О, О, і О.

О, О і О - УС

УС: і О, і О, і О, і О.

Працею людина сильна і красива (О. Гончар);

З добра й любові приходить щастя (А. Мойсеєнко);

Шукаю вже не щастя а поради (В. Грінчак);

Лелеки клекотали завзято і стурбовано 

питальні, окличні, складні

 прості, неокличні, спонукальні

розповідні, питальні, спонукальні

В Україні ростуть такі лікарські трави - дев’ятисил, звіробій, деревій, горицвіт, м’ята.

Поля і ліси, гори й болота, річки й озера - все покрите таємничістю. 

Україна дала світові великих поетів :Тараса Шевченка; Івана Франка; Лесю Українку.

приблизно передані висловлювання кількох осіб;

висловлювання особи, зі змінами передане від імені того, хто з нею спілкувався;

точно відтворене висловлювання певної особи, передане від її імені.

розмова двох осіб

Ведмідь запитує ведмедицю чому вона весь час мовчить.(С.Пушик)

Буркотить незадоволено ведмідь Чим би це мені солодким закусить? (Н.Забіла)

Зайшли в гущавину коли це з-за кущів ведмідь одразу заревів. (Б.Грінченко)

слово, що називає особу, яка бере участь у розмові;

слова одного з учасників діалогу;

прикінцеві слова кожного з учасників діалогу.

зв’язне висловлювання однієї особи;

Вставне слово

Підмет

Звертання

Узагальнююче слово

просте

розповідне

з однорідними членами

складне

Видно доведеться заночувати десь у дорозі. 

Видніється сонце за садком

Видно шляхи полтавські і славну Полтаву.

Вам нічого не видно?

навіть, мовби, нібито, вибачте, будь ласка, дозвольте.

майже, адже, буквально, принаймні, особливо, отож,принаймні, тільки.

на щастя, на жаль, як на зло, отже, мабуть,по-перше, до речі.

“Який же ти мудрий!” — усміхнувся батько. (Т. Шевченко)

“Наші діти, — вчив Макаренко, — це майбутні творці історії...” 

“Помилуйте! — йому Ягнятко каже.— На світі я ще й году не прожив”. (З тв. Л. Глібова.)

 Підвівши голову, боєць запитав: “Де санпункт?” (О. Гончар.)

Чужого не хочу, свого не дам (Нар. тв.);

Сонце наче заснуло, вітер затих і перенісся з землі на небо.

Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає.

Настане літо; жовтий цвіт укриє липу до вершини. (Я. Щоголів.)

Максим Рильський закликав: «Як парость виноградної лози, плекайте мову!»

«Книги для мене необхідні, як хліб насущний», — говорив Т. Шевченко.

 «У слова немає крил, але воно літає»: говорить узбецьке прислів’я.

«Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати», — писав В. Симоненко.

 окличні та неокличні

розповідні, питальні, спонукальні

прості та складні

ускладнені та неускладнені

Я охоче допомагаю мамі. 

  Настав сірий туманний ранок.

 Річка весело іскриться.       

 Втомилась ластівка завзята.

 Берізки зашелестіли своїми листочками.

 Настав сірий туманний ранок.

 Зима непомітно вступила в свої права.   

Серце оживає і радіє весні.

Я попрошу панів, щоб пустили його в горниці подивитися на сосонку.

 Івась розповідає, показує цяцьки, діти всі щебечуть, дивуються.

  Недалеко від лісу стояла хатка, в якій жив чоловік із сім’єю.

 Ми будемо висаджувати квіти, поливати їх та оберігати від палючого сонця.